Роз’яснення – Наказ №2259: IV Загальні вимоги щодо створення безпечних умов праці

Частина 4: Роз'яснення
Наказ №2259: IV. Загальні вимоги щодо створення безпечних умов праці

Назва: Мінімальні вимоги щодо безпеки та здоров’я працівників, які потенційно зазнають ризику у вибухонебезпечних середовищах.

Затверджено: Наказ Міністерства економіки України 19 квітня 2023 року №2259.

Внесено в реєстр нормативно правових актів з охорони праці: НПАОП 0.00-7.23-23.

В цій статті ми зробимо роз’яснення розділу “IV Загальні вимоги щодо створення безпечних умов праці” Наказу Міністерства Економіки України №2259 від 19.04.2023, який внесено до реєстру нормативно правових актів з охорони праці (НПАОП 0.00-7.23-23). 

З роз’ясненням попередніх розділів ви можете ознайомитись за посиланнями.

Посилання на роз’яснення наступних розділів ви знайдете в кінці статті.

IV. Загальні вимоги щодо створення безпечних умов праці

1. Організаційні заходи

1. Роботодавець повинен забезпечити належне навчання та інформування з питань захисту від вибухів працівників, які працюють у місцях, де може виникнути вибухонебезпечне середовище. 

Навчання персоналу

Людський фактор є однією з основних причин інцидентів вибуху.
Необхідно організувати на підприємстві належне навчання та інформування персоналу з правил поводження в вибухонебезпечних зонах та діючих стандартів вибухозахисту обладнання.

2. У випадках, передбачених звітом:

  • Робота в небезпечних місцях повинна виконуватися відповідно до інструкцій, затверджених роботодавцем;

Підприємство повинно розробити та впровадити інструкції правил проведення робіт в вибухонебезпечних зонах.

  • Роботодавець зобов’язаний забезпечити видачу нарядів-допусків до виконання робіт підвищеної небезпеки в потенційно вибухонебезпечних середовищах, а також до виконання робіт, які в сукупності з іншими видами робіт можуть призвести до виникнення небезпечної ситуації.

Роботи у вибухонебезпечних зонах повинні виконуватись з видачею нарядів допусків та ознайомленням з інструкціями проведення робіт.

3. Наряди-допуски до виконання робіт видає перед початком робіт особа, відповідальна за їх видачу.

Підприємство повинне назначити особу відповідальну за видачу нарядів допусків для проведення робіт у вибухонебезпечних зонах.

2. Заходи щодо захисту від вибуху

1. Будь-яке витікання та/або виділення, навмісне або ні, легкозаймистих, горючих. речовина у якому газу, пари, туману або горить пилу, незалежно від того, чи можуть вони спричинити небезпеку вибуху або ні, повинні бути належним чином відведено чи переміщено в безпечне місце або, якщо це не є можливим, безпечно локалізовано чи знешкоджено будь-яким іншим відповідним методом.

Запобігання виникненню вибухонебезпечного середовища

В місцях виділення вибухонебезпечного пилу, необхідно вжити відповідні заходи:

  • Герметизація процесу;
  • Заходи придушення пилу, наприклад телескопічні рукави чи DSH бункери;
  • Встановлення систем аспірації.

2. Якщо вибухонебезпечне середовище містить кілька видів легкозаймістих та/або горючих речовин у формі газу, пари, туману або пилу, захисні заходи повинні відповідати максимальному вираженому ризику.

Різні матеріали мають різні параметри вибухонебезпечності та потребують відповідного ступеню захисту та розмірів систем вибухозахисту.

Після визначення параметрів вибухонебезпечності матеріалів які присутні на підприємстві необхідно обрати або комбінувати параметри вибухолнебезпечності матеріалів таким чином, щоб обраний ступінь захисту відповідав максимальному ризику.

3. Запобіжні заходи проти небезпеки займання у вибухонебезпечному середовищі відповідно до глави 1 розділу II повинні враховувати також можливість виникнення електростатичних розрядів, коли працівники або робоче середовище можуть створювати або проводити заряд. Працівники повинні бути забезпечені відповідним спеціальним одягом, виготовленим з матеріалів, які не створюють електростатичного заряду, що може призвести до займання у вибухонебезпечному середовищі.

Якщо в результаті визначення параметрів вибухонебезпечності матеріалу, а саме MIE (мінімальна енергія займання, мДж), підтверджено що матеріал має здатність займатись від статичних зарядів, в вибухонебезпечних зонах які класифіковано як Зона 20 та 21, працівники повинні бути забезпечені антистатичним одягом та взуттям.

4. Цех, обладнання, системи захисту та будь-які пов’язані з ними допоміжні приєднані
пристрої вводяться в експлуатацію тільки в тому випадку, коли у звіті зазначено, що вони можуть бути безпечно використані в умовах вибухонебезпечного середовища. Це стосується також технологічного обладнання та допоміжних приєднаних пристроїв, які не належать до сфери дії Технічного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1055 (далі – Технічний регламент), у якості обладнання або захисних систем, якщо їх приєднання до обладнання може призвести до виникнення небезпеки займання. Необхідно вжити заходів щодо запобігання помилковому приєднанню пристроїв.

Згідно пункту 3, глави 6, розділу II звіт з вибухозахисту повинен бути складений до початку виконання робіт. Обладнання може бути введено в експлуатацію тільки в тому випадку коли в звіті щодо захисту від вибуху зазначено, що вони можуть безпечно експлуатуватись з потенційно вибухонебезпечним матеріалом.

Якщо в звіті зазначено що обладнання не відповідає мінімальним вимогам та експлуатація обладнання містить ризики, необхідно вжити всі відповідні заходи по приведенню обладнання/компонентів у відповідність мінімальним вимогам.

Необхідно розробити та впровадити стандарти вибору обладнання та мінімального рівня вибухозахисту, щоб запобігти помилковому використанню компонентів, обладнання та систем що містить ризик займання.

5. Необхідно вжити всіх запобіжних заходів для гарантування того, що робоче місце, робоче обладнання та будь-які допоміжні приєднані пристрої, до яких мають доступ працівники, спроектовані, виготовлені, змонтовані та встановлені, а також обслуговуються та експлуатуються таким чином, що небезпека вибуху зведена до мінімуму, і якщо вибух все ж станеться, він буде контрольованим або його поширення буде мінімізоване та локалізоване в межах одного робочого місця та/або робочого обладнання. На таких робочих місцях повинні бути вжиті запобіжні заходи для зниження до мінімуму небезпеки фізичного впливу вибуху на працівників.

Зменшення ймовірності вибуху

На жаль повністю виключити ймовірність вибуху неможливо але можна звижити запобіжні заходи для зменшення вірогідності та наслідків вибуху:

  • Організаційні заходи;
  • Контроль джерел займання;
  • Та інші.

Зменшення небезпеки фізичного вплаву вибуху

Для зменшення небезпеки фізичного впливу вибуху на працівників, комплектація обладнання повинна передбачати затверджені та сертифіковані системи вибухозахисту:

  • Розривні мембрани скидання тиску вибуху;
  • Скидання тиску вибуху з фільтрацією полум'я;
  • Системи придушення вибуху;
  • Системи ізоляції вибуху;

6. У разі необхідності працівники повинні одержувати оптичні та/або звукові попередження та евакуюватися до моменту, коли може відбутися вибух.

7. Відповідно до вимог звіту необхідно передбачити та підтримувати в належному стані засоби та шляхи евакуації, щоб у разі виникнення небезпеки працівники могли швидко та безпечно залишити місця, які знаходяться під загрозою вибуху. 

8. Перед першим уведенням в експлуатацію робочого місця, де є зони можливого виникнення вибухонебезпечного середовища, робоче місце повинно бути перевірено на наявність умов, які необхідні для забезпечення захисту від вибуху.

  • Перевірку дотримання умов, які необхідні для забезпечення захисту від вибуху, повинна проводити особа, яка є компетентною в питаннях захисту від вибуху та має відповідний досвід та/або професійну підготовку. 

Необхідно проводити перевірку кожного нового робочого місця та нового технологічного обладнання на відповідність мінімальним вимогам вибухозахисту, що повинно відображатись в оновлені звіту з вибухозахисту.

9. Відповідно до оцінки ризику необхідно:

  • У разі відключення електропостачання, здатного привести до створення додаткової небезпеки, забезпечити безперебійну роботу обладнання і систем захисту незалежно від решти обладнання, яке в цих обставинах може бути знеструмлене;

Системи вибухозахисту поділяють на два основні типи:

  • Пасивна – захисна система, яка спрацьовує за рахунок тиску, що виникає внаслідок вибуху або сконструйована таким чином, що не пропускає через себе полум'я та тиск;
  • Активна – захисна система, яка за допомогою датчиків стежить за початком вибуху в обладнанні, та посилає сигнал на активацію вибухозахисту.

В активній системі вибухозахисту необхідно передбачити резервне живлення, для можливості роботи системи в разі знеструмлення.

  • Передбачити можливість ручного керування для відключення обладнання та захисних систем, включених до автоматичних процесів, що відхиляються від передбачених умов експлуатації, за умови, що це не ставить під загрозу безпеку. Це можуть робити лише компетентні працівники;

Для можливості ручного керування, в активних системах вибухозахисту передбачається модуль ручного керування з ключем доступу.

  • У разі спрацьовування аварійного відключення накопичена енергія повинна розсіюватися якнайшвидше і безпечніше або бути ізольована, щоб вона більше не становила небезпеки.

3. Критерії вибору обладнання та систем захисту

1. Якщо у звіті, що ґрунтується на оцінці ризику, не зазначено інше, обладнання та захисні системи для всіх місць, у яких може виникнути вибухонебезпечне середовище, повинні вибиратися відповідно до категорій, установлених у Технічному регламенті.

Постанова 1055 від 28 грудня 2016 ТЕХНІЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах. Наказ №2259, НПАОП 0.00-7.23-23.

Технічний Регламент "Постанова КМУ №1055"

Обладнання та системи вибухозахисту для експлуатації у потенційно вибухонебезпечних зонах, повинні обиратись згідно критеріїв затверджених Технічним Регламентом постанови №1055.

Звіт з вибухозахисту розроблений на підставі оцінки ризиків допомагає реально оцінити вірогідність та можливі наслідки вибуху та обрати необхідний ступінь захисту обладнання.

2. У зазначених зонах повинні використовуватися такі категорії обладнання за умови, що вони підходять для горючих речовин у формі газу, пари або туману та/або пилу, залежно від обставин:

  • у зоні 0 або 20 – обладнання категорії 1;
  • у зоні 1 або 21 – обладнання категорії 2;
  • у зоні 2 або 22 – обладнання категорії 1, 2 або 3.

На жаль дати короткий коментар по цьому пункту неможливо.

З ціллю забезпечення безпечних умов праці та загалом безпеки виробництва, для обладнання та компонента який експлуатується у потенційно вибухонебезпечному середовищі встановлено безліч вимог та стандартів.

Якщо бажаєте ознайомитись з вимогами до категорій та груп обладнання, зверніться до Технічного Регламенту "обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1055.

Ознайомтесь з повним роз'ясненням Наказу №2259

Приклади вибухозахищеного обладнання у відповідності
Наказу №2259 (НПАОП 0.00-7.23-23)

Наші послуги та системи вибухозахисту

Консультація