Частина 3: Роз'яснення
Наказ №2259:
Класифікація місць, де можливе виникнення вибухонебезпечного середовища
Назва: Мінімальні вимоги щодо безпеки та здоров’я працівників, які потенційно зазнають ризику у вибухонебезпечних середовищах.
Затверджено: Наказ Міністерства економіки України 19 квітня 2023 року №2259.
Внесено в реєстр нормативно правових актів з охорони праці: НПАОП 0.00-7.23-23.
В цій статті ми зробимо роз’яснення розділу “III Класифікація місць, де можливе виникнення вибухонебезпечного середовища” Наказу Міністерства Економіки України №2259 від 19.04.2023, який внесено до реєстру нормативно правових актів з охорони праці (НПАОП 0.00-7.23-23).
З роз’ясненням попередніх розділів ви можете ознайомитись за посиланнями.
Посилання на роз’яснення наступних розділів ви знайдете в кінці статті.
III. Класифікація місць, де можливе виникнення вибухонебезпечного середовища
1. Місце, де можливе виникнення вибухонебезпечного середовища
1. Місце, де може виникнути вибухонебезпечне середовище з такою концентрацією, яка вимагає вжиття запобіжних заходів для захисту безпеки та здоров’я працівників, вважається небезпечним.
Безпечною вважається концентрація потенційно вибухонебезпечного пилу <50% LEL (мінімальна вибухонебезпечна концентрація).
Згідно бази даних параметрів вибухонебезпечності матеріалів, в залежності від матеріалу значення LEL в середньому становить 30...60 г/м3.
Тобто якщо в технологічному процесі присутній пил концентрація якого може досягати 15...30 г/м3, місце або зона вважається небезпечним, та потребує вжити запобіжних заходів.
Згідно Розділу II п.1 п.п.1 - під запобіжними заходами мається на увазі:
- Запобігання виникненню вибухонебезпечного середовища;
- Запобігання виникненню джерел займання у вибухонебезпечному середовищі;
- Зменшення шкідливого впливу вибуху з метою забезпечення безпеки та здоров’я працівників.
Запобігання виникненню вибухонебезпечного середовища
Для запобігання виникненню вибухонебезпечного середовища всередині технологічного обладнання, використовуйте системи аспірації.
Для запобігання витокам пилу на зовні обладнання за можливості герметизуйте технологічний процес або використовуйте системи аспірації.
Запобігання виникненню джерел займання у вибухонебезпечному середовищі
Згідно ДСТУ EN 1127-1 є 13 можливих джерел займання:Для кожної вибухонебезпечної зони необхідно провести оцінку наявності кожного джерела займання, та в разі необхідності прийняти необхідно заходи.
- Гарячі поверхні;
- Полум'я і гарячі гази (включаючи гарячі частинки);
- Іскри механічного походження;
- Електричне обладнання;
- Блукаючі струми;
- Статична електрика; Блискавка;
- Електромагнітні хвилі від 10^4 Гц до 3*10^12 Гц;
- Електромагнітні хвилі від 3*10^12 Гц до 3*10^15 Гц;
- Іонізуюче випромінювання;
- Ультразвук;
- Адіабатичні стиснення і ударні хвилі;
- Екзотермічні реакції, включаючи самозапалювання пилу.
Зменшення шкідливого впливу вибуху з метою забезпечення безпеки та здоров’я працівників
Все технологічне обладнання всередині якого присутній вибухонебезпечний пил, повинно мати спеціальні пристрої вибухозахисту:
- Розривні мембрани скидання тиску вибуху;
- Згідно ДСТУ EN 14491 (Захисні вентильовані системи від пилового вибуху).- Скидання тиску вибуху з фільтрацією полум'я;
- Згідно ДСТУ EN 16009 (Пристрій для безполуменевого зняття тиску вибуху).- Системи придушення вибуху;
- Згідно ДСТУ EN 14373 (Системи придушення вибуху).- Системи ізоляції вибуху;
- Згідно ДСТУ EN 15089 (Системи вибухоізоляційні).
2. Місце, де не очікується виникнення вибухонебезпечного середовища з такою концентрацією, яка вимагає вжиття запобіжних заходів, небезпечним не вважається.
Якщо в результаті досліджень було доведено, що концентрація пилу становить <50% LEL, місце вважається безпечним, та не потребує запобіжних заходів.
3. Легкозаймисті та/або горючі речовини вважаються матеріалами, які можуть утворювати вибухонебезпечне середовище, якщо дослідження їх властивостей не показало, що в сумішах із повітрям вони не здатні самостійно викликати вибух.
Для визначення здатності утворювати вибухонебезпечне середовище та викликати вибух, потрібно провести лабораторні тести визначення параметрів вибухонебезпечності матеріалу.
Для визначення параметрів затверджений наступний перелік стандартів:
- ДСТУ EN 14034-1:2017 Визначення характеристик вибухонебезпечних пилових хмар. Частина 1. Визначення максимального тиску спалаху (Pmax) пилових хмар
- ДСТУ EN 14034-2:2017 Визначення характеристик вибухонебезпечних пилових хмар. Частина 2. Визначення максимального ступеня зростання тиску спалаху (dp/dt)max пилових хмар
- ДСТУ EN 14034-3:2017 Визначення характеристик вибухонебезпечних пилових хмар. Частина 3. Визначення нижньої межі вибухонебезпечності LEL пилових хмар
- ДСТУ EN 14034-4:2017 Визначення характеристик вибухонебезпечних пилових хмар. Частина 4. Визначення граничної концентрації кисню LOC пилових хмар
- ДСТУ EN 13821:2017 Потенційно вибухонебезпечні середовища. Запобігання та захист від вибуху. Визначення мінімальної енергії займання пилоповітряних сумішей.
Також є можливість визначення параметрів вибухонебезпечності матеріалів по доступним базам даних вже проведених тестів, якщо в базі присутній саме ваш матеріал, можна взяти інформацію з вже проведених тестів.
2. Класифікація небезпечних місць
1. Небезпечні місця класифікуються за зонами залежно від частоти і тривалості виникнення в них вибухонебезпечного середовища.
Класифікація вибухонебезпечних зон розділяється на 2 категорії: газ та пил:
Зони 0/1/2 відносяться до вибухонебезпечних газових атмосфер, які необхідно класифікувати згідно:
- ДСТУ EN IEC 60079-10-1:2022 Вибухонебезпечні атмосфери. Частина 10-1. Класифікація зон. Вибухонебезпечні газові атмосфери.
Вибухонебезпечна газова атмосфера - суміш з повітрям за атмосферних умов легкозаймистих речовин у вигляді газу або пари, яка після займання забезпечує самостійне поширення полум'я.
Зони 20/21/22 відносяться до вибухонебезпечних газових середовищ, які необхідно класифікувати згідно:
- ДСТУ EN 60079-10-2:2022 Вибухонебезпечні атмосфери. Частина 10-2. Класифікація зон. Вибухонебезпечні пилові середовища.
Вибухонебезпечна пилова атмосфера - суміш з повітрям, в атмосферних умовах, легкозаймистих речовин у вигляді пилу, який після займання забезпечує самостійне розповсюдження.
Згідно Наказу №124, ДСТУ EN IEC 60079-10-1 прийнято як національний стандарт для класифікація вибухонебезпечних газових зон.
Згідно Наказу №124, ДСТУ EN 60079-10-2 прийнято як національний стандарт для класифікація вибухонебезпечних пилових зон.
2. Обсяг заходів, яких необхідно вжити згідно з главами 1 і 2 розділу IV цих Мінімальних вимог, визначається відповідно до такої класифікації:
Необхідні заходи визначаються індивідуально, згідно "класифікація вибухонебезпечних зон", всередині/зовні обладнання/приміщення та наявності в цьому середовищі конкретних одиниць обладнання, датчиків, електричних компонентів та інших компонентів обладнання.
Для кожної одиниці обладнання та компоненту присутнього у вибухонебезпечній зону необхідно визначити необхідний обсяг заходів згідно діючих ДСТУ EN. В кожній зоні необхідний обсяг заходів визначається індивідуально.
1) Зона 0 – місце, у якому вибухонебезпечне середовище, що складається із суміші повітря та легкозаймистих речовин у вигляді газу, пари або туману, існує постійно, тривалий час або виникає часто;
2) Зона 1 – місце, у якому вибухонебезпечне середовище, що складається із суміші повітря та легкозаймистих речовин у вигляді газу, пари або туману, за нормального режиму роботи може виникати час від часу;
3) Зона 2 – місце, у якому вибухонебезпечне середовище, що складається із суміші повітря та легкозаймистих речовин у вигляді газу, пари або туману, за нормального режиму роботи, як правило, не повинно виникати, але якщо воно все ж виникає, то існує лише короткочасно;
4) Зона 20 – місце, у якому вибухонебезпечне середовище у вигляді хмари горючого пилу в повітрі є постійно або протягом тривалого часу, або виникає часто;
Приклади Зони 20:
- Всередині аспіраційних повітропроводів;
- Всередині аспіраційних фільтрів та циклонів;
- Бункери, силоси та інші ємності;
- Транспортне обладнання, за винятком деяких частин стрічкових та ланцюгових конвеєрів;
- Міксери, млини, сушарки, обладнання для пакування та інше технологічне обладнання.
5) Зона 21 – місце, у якому вибухонебезпечне середовище у вигляді хмари горючого пилу в повітрі ймовірно може виникати час від часу та в разі нормального режиму роботи;
Приклади Зони 21:
- Зони за межами обладнання в якому утворюється пил і в безпосередній близькості від дверцят обладнання, які часто знімаються або відкриваються під час роботи обладнання, якщо всередині присутні вибухонебезпечні пило-повітряні суміші;
- Зони за межами не герметичного обладнання в якому утворюється пил, поблизу точок наповнення та спорожнення, точок відбору проб, станцій скидання вантажних автомобілів, точок пересипки, тощо, де не вживаються заходи для запобігання утворенню вибухонебезпечних пило-повітряних сумішей (не використовується аспірація, або системи придушення пилу);
- Зони за межами обладнання в якому утворюється пил, де накопичуються шари пилу і де внаслідок технологічних операцій шар пилу може піднятись у повітря і утворити вибухонебезпечні суміші пилу та повітря;
- Зони всередині обладнання в якому утворюється пил, де можуть виникнути вибухонебезпечні пилові хмари (але не постійно, не протягом тривалого періоду, не часто), наприклад силоси (якщо заповнюються та/або спустошуються лише зрідка) і брудна сторона фільтрів, якщо очищення фільтрувальних елементів відбувається з великими проміжками часу.
6) Зона 22 – місце, у якому відсутня ймовірність виникнення вибухонебезпечного середовища у вигляді хмари горючого пилу в повітрі в разі нормального режиму роботи, але якщо воно виникає, то існує лише короткочасно.
Приклади Зони 22:
- Вихідні повітропроводи або отвори викиду повітря рукавного фільтра, тому що в разі несправності (прориву фільтрувальних елементів) можливий викид вибухонебезпечних пило-повітряних сумішей;
- Місця поблизу обладнання, яке необхідно відкривати через нечасті проміжки часу, або обладнання яке з досвіду може легко утворити витік пилу через негерметичність, або внутрішній надлишковий тиск: пневматичне обладнання під надлишковим тиском, гнучкі з’єднання, які можуть пошкодитися тощо.
- Місця зберігання мішків із запиленим продуктом. Під час роботи з мішками може виникнути прорив, що спричинить витік пилу;
- Зони, які зазвичай класифікуються як зона 21, можуть потрапити в зону 22, якщо використовуються заходи для запобігання утворенню вибухонебезпечних сумішей пилу та повітря (використовуються система аспірації або придушення пилу). Такі заходи слід застосовувати поблизу точок наповнення та спорожнення (мішків), точок пересипки продуктів, точок відбору проб, станцій розвантаження та завантаження автомобілів, тощо;
- Зони, де відкладаються шари пилу, які можуть перетворитися на вибухонебезпечні суміші пилу та повітря. Але якщо шар пилу видаляється за рахунок прибирання, до утворення товщини шару пилу який може створювати вибухонебезпечну атмосферу в разі підіймання або до утворення небезпечних пило-повітряних сумішей, зона вважається безпечною.
3. Нашарування, осади та скупчення горючого пилу слід розглядати як будь-яке інше джерело, спроможне утворити вибухонебезпечне середовище.
Шари пилу
Часто неможливо запобігти появі шарів пилу як всередині, так і зовні обладнання, оскільки ці шари є невід'ємною частиною технологічних процесів в промисловості.
Шар пилу може виступати в якості джерела займання, в результаті впливу на нього гарячих поверхонь, випромінювання тепла від устаткування або самозаймання пилу. Також шар пилу може бути джерелом утворення вибухонебезпечних пило-повітряних сумішей.
Шари пилу становлять такі небезпеки:Ця небезпека залежить від властивостей і товщини шарів пилу, на яку впливає спосіб прибирання. Імовірність загоряння шару пилу може контролюватися правильним вибором обладнання та ефективною системою прибирання.
- Первинний вибух в обладнанні, будівлі або зоні, за рахунок хвиль тиску вибуху та вібрацій може привести до перетворення шарів пилу в вибухонебезпечну пило-повітряну суміш і отже, викликати вторинний вибух, більш небезпечний, ніж первинний. Шари пилу в приміщенні потрібно мінімізувати, щоб зменшити небезпеку вторинного вибуху;
- Шари пилу можуть бути запалені тепловим випромінюванням або статичним зарядом обладнання, на якому вони розташовані, що створює небезпеку пожежі;
- Шари пилу можуть перетвориться в вибухонебезпечну пило-повітряну суміш, займатись від гарячої поверхні і викликати вибух. Деякі види обладнання мають такі гарячі поверхні;
4. Така класифікація застосовується до місць, де вживаються запобіжні заходи відповідно до глав 1, 2, 5 та 6 розділу II цих Мінімальних вимог.
Розділ II. Обов’язки роботодавця:
Більш детально з роз'ясненням вимог глав 1, 2, 5 та 6 розділу II ви можете ознайомитись за посиланням нижче.
- Глава 1. Заходи безпеки та захист від вибухів.
- Глава 2. Оцінка ризиків вибуху.
- Глава 5. Місця, де може виникнути вибухонебезпечне середовище.
- Глава 6. Звіт щодо захисту від вибуху.
Ознайомтесь з повним роз'ясненням Наказу №2259
Приклади вибухозахищеного обладнання у відповідності
Наказу №2259 (НПАОП 0.00-7.23-23)
Наші послуги та системи вибухозахисту
для вашого технологічного процесу
