TBS INDUSTRY

аспирация точек пересыпки

Аспирационный шкаф

аспирация завальных ям

узнать больше

Точечный фильтр

Телескопический рукав

Бункер подавления пыли DSH

Розробимо індивідуальне технічне рішення
для вашого технологічного процесу

Інші проекти

Вибухозахист норій полум’ягасниками Flex

Аспіраційні шафи NS-FS для видалення пилу при розвантаженні транспорту

Аспірація камери нанесення рідкої глазурі

Вибухозахист ємностей зберігання пелет

Вибухозахист норій

Getman Bogdan — Thu, 20 Feb 2025 18:04:13 +0000

Вибухозахист норій

Мета цієї статті – ознайомити вас зі стратегією та нормами захисту від вибуху пилу в норіях.

В останні роки увага України спрямована на зниження ризиків вибухів горючого пилу та запобіганню аваріям на промислових підприємствах. У зв’язку з цим на території України набули чинності такі документи, які встановлюють вимоги щодо систем захисту від вибуху:

Наказ Міністерства економіки України 19 квітня 2023 року №2259 (НПАОП 0.00-7.23-23) Мінімальні вимоги щодо безпеки та здоров’я працівників, які потенційно зазнають ризику у вибухонебезпечних середовищах;
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2017 №1055 «Про затвердження Технічного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для роботи в потенційно вибухонебезпечному середовищі», який розроблений на підставі Директиви 2014/34/ЄС Європейського парламенту, щодо гармонізації законодавства держав-членів щодо обладнання та захисних систем, призначених для використання у потенційно вибухонебезпечному середовище;
Наказ міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 30.01.2019 №124 «Про затвердження Переліку національних стандартів, які ідентичні гармонізованим європейським стандартам та відповідність яким дає презумпцію відповідності обладнання та захисних систем вимоги Технічного регламенту обладнання та захисних систем призначених для використання у потенційно вибухонебезпечному середовищі», розроблено та затверджено з метою набуття чинності ДСТУ EN, виконання яких приводить обладнання у відповідність до вимог технічного регламенту та робить обладнання безпечним для роботи з потенційно вибухонебезпечним продуктом та роботи в потенційно вибухонебезпечному середовищі.

Ваше підприємство ефективно керує ризиками, пов'язаними з роботою з потенційно вибухонебезпечним продуктом, ви ознайомлені з вимогами чинного законодавства?
Роз’яснення Наказу №2259 – Обов’язки Роботодавців

З чого почати?
Роботодавець зобов'язаний виконати всі вимоги, визначені в Наказі від 19.04.2023 №2259. Ці норми встановлюють мінімальні вимоги з безпеки праці та охорони здоров'я для персоналу, який працює на підприємствах із потенційно вибухонебезпечним продуктом. Роботодавець повинен точно дотримуватися цього Наказу та впроваджувати необхідні заходи безпеки.
Саме підприємство повинно мати належний «Звіт з вибухозахисту», в якому детально описана стратегія та внутрішні заходи захисту від вибуху.

Звіт щодо захисту від вибуху

Небезпеки вибуху пилу в норії

Норія це невід'ємна частина процесу транспортування сипучих матеріалів, яка неодмінно стикаються з потенційною вибухонебезпекою вибуху у вигляді пилу. В ході транспортування сировини відбуваються тертя, падіння та пошкодження матеріалу, що призводить до утворення вибухонебезпечного пилу. Сама конструкція норії представляє собою складний механізм з численними потенційними джерелами займання, які можуть спричинити вибух.

Найбільш критичними елементами норії є її головка та башмак, ці частини стають основними точками утворення пилу та місцями, де найчастіше знаходяться потенційні джерела займання, що можуть викликати вибух.

З'єднання норії з іншим технологічним обладнанням через систему самопливів призводить до підвищеного ризику розповсюдження вибуху в суміжне технологічне обладнання. Це може викликати вторинний вибух пилу, збільшуючи загальний ризик небезпеки та спричинити негативний вплив на виробничий процес. Тому важливо приділити належну увагу заходам вибухозахисту при експлуатації норії, зменшуючи ризик виникнення небезпечних ситуацій та покращуючи загальну безпеку виробничого середовища.

Чому відбувається вибух пилу?

Як і в інших технологічних процесах, вибух в норії відбувається за одночасної наявності наступних факторів:

Кисень;
Паливо (горючий пил);
Простір (замкнений простір обладнання);
Джерело займання;
Зважена фракція (пило-повітряна суміш в концентрації LEL <…< UEL)

Кисень + паливо + джерело займання = горіння
Кисень + паливо + джерело займання + зважена фракція = спалах
Кисень + паливо + джерело займання + зважена фракція + простір = вибух

LEL – мінімальна концентрація пилу (г/м3), при якій може статися вибух.
UEL – максимальна концентрація пилу (г/м3), при який не може статися вибух.

Джерела займання

Згідно ДСТУ EN 1127-1, є 13 можливих джерел займання:

Гарячі поверхні;
Полум’я і гарячі гази (включаючи гарячі частинки);
Іскри механічного походження;
Електричне обладнання;
Блукаючі струми;
Статична електрика;
Блискавка;
Електромагнітні хвилі від 10^4 Гц до 3*10^12 Гц;
Електромагнітні хвилі від 3*10^12 Гц до 3*10^15 Гц;
Іонізуюче випромінювання;
Ультразвук;
Адіабатичні стиснення і ударні хвилі;
Екзотермічні реакції, включаючи самозапалювання пилу.

З офіційної статистики випливає, що норії посідають третє місце за ймовірністю вибуху пилу. Таким чином, при встановленні норії на вашому підприємстві для роботи з потенційно вибухонебезпечним продуктом, невід’ємною частиною плану з безпеки повинно бути впровадження ефективних заходів вибухозахисту норій. Не допускайте ризику – забезпечте безпеку робочого середовища та надійну експлуатацію, враховуючи потреби вибухозахисту норій на вашому підприємстві.

Статистика вибухів

Примітка: інформація з відкритих джерел Dust Safety Science.

Вибух пилу в норії призводить до фатальних наслідків

Запобігання та захист від вибуху

CEN/TR 16829 запобігання пожежі, вибуху та вибухозахист норій

Для запобігання та вибухозахисту норій, був розроблений окремий стандарт CEN/TR 16829, який поєднує в собі всі можливі методи запобігання та захисту від вибуху, адаптуючи їх для вибухозахисту норій.

Технічний звіт поєднує та адаптує наступні ключові стандарти вибухозахисту:

ДСТУ EN 1127-1: Запобігання та захист від вибуху;
ДСТУ EN 14373: Системи придушення вибуху;
ДСТУ EN 14460: Обладнання стійке до вибуху;
ДСТУ EN 14491: Захисні вентильовані системи від пилового вибуху;
ДСТУ EN 15089: Захисні вентильовані системи від пилового вибуху;
ДСТУ EN 60079-12-2: Вибухонебезпечні пилові атмосфери.

Згідно CEN/TR 16829:2016 п. 6.3 “Запобігання та захист від вибуху” рекомендуються наступні методи запобігання та захисту від вибуху в норії:

Запобігання виникненню вибухонебезпечного середовища:
- Видалення пилу системами аспірації на точках перевантаження матеріалу;
- Швидкість транспортування має бути настільки низька, на скільки це можливо;
- Уникати наявність поверхонь, на який може накопичуватись пил;
- Уникати зворотної подачі матеріалу;
- Прибирання відкладень пилу;
- Використовувати системи придушення пилу водою (якщо це не шкодить матеріалу);
- Періодичне прибирання.
Запобігання виникненню джерел займання:
- Перелік складається з 24х рекомендацій (дивіться Таблиці 3, 4 вказаного стандарту)
Захисні заходи ізоляції вибуху:
- Роторний клапан (сертифікований ДСТУ EN 15089)
- Дівертер (тільки для точок підключення аспірації) (сертифікований ДСТУ EN 16020)
- Продуктові пробки, з підтвердженням ефективності
- Хімічний бар’єр (сертифікований ДСТУ EN 15089)
- Швидкодіючий шибер (сертифікований ДСТУ EN 15089)
Захисні заходи вибухозахисту згідно додатків B та C:

Методика визначення вимог вибухозахисту норій

* Дивіться Таблицю 1

◊ Дивіться Таблицю 2

Таблиця 1

Зона АТЕХ місця встановлення фільтра	Захист зовнішніх компонентів системи аспірації
Безпечна	Не вимагається
Зона 22	Ex CAT 3D
Зона 21	Ex CAT 2D
Зона 2	Ex CAT 3G
Зона 1	Ex CAT 2G

Примітка: додаткові вимоги що до вибухозахисту зовнішніх компонентів норії, визначити згідно результатів випробувань параметрів вибухонебезпечності пилу.

Вибухонебезпечність зони встановлення обладнання, необхідно визначити згідно класифікації вибухонебезмечних зон (ДСТУ EN 60079-10-2).

Таблиця 2

Тип	Встановлення у Ex Зоні	Захистити відповідно до вимог ДСТУ EN	Може безпечно працювати з потенційно небезпечним продуктом	Захистити згідно
Тип-1	Ні	Не вимагається	Ні	Не вимагається
Тип-2	Ні	Не вимагається	Ні	ДСТУ EN 14491 Скидання тиску вибуху ДСТУ EN 15089 Ізоляція вибуху
Тип-3	Так	Ex CAT 3GD / 2GD	Ні	Не вимагається
Тип-4	Так	Ex CAT 3GD / 2GD	Так	ДСТУ EN 14491 Скидання тиску вибуху ДСТУ EN 15089 Ізоляція вибуху

Короткий опис систем:

Тип 1 – норія не призначена для роботи з потенційно вибухонебезпечним матеріалом та не призначена для встановлення у вибухонебезпечній зоні;

Тип 2 – норія призначена для роботи з потенційно вибухонебезпечним матеріалом, але не може бути встановлена у вибухонебезпечній зоні;

Тип 3 – норія не призначена для роботи з потенційно вибухонебезпечним матеріалом і може бути встановлена у вибухонебезпечній зоні;

Тип 4 – норія призначена для роботи з потенційно вибухонебезпечним матеріалом і може бути встановлена у вибухонебезпечній зоні.

Інші вимоги, для безпечної експлуатації норій, з потенційно вибухонебезпечним продуктом:

Встановлена система аспірації;
Контроль гарячих поверхонь;
Ущільнення підшипників;
Датчик сходу стрічки;
Блокування зворотного ходу стрічки;
Контроль температури підшипників;
Заземлення норії;
Антистатична стрічка;
Всі деталі норії повинні витримувати залишковий тиск вибуху Pred не нижче стійкості корпусу норії.

Примітка: більш детально, дивіться стандарт CEN TR 16829.

Розривні мембрани скидання тиску вибуху

Гасник полум’я Flex

HRD система придушення вибуху

Варіанти вибухозахисту норій

№	Опис компонентів	Тип
Скидання тиску вибуху
1	Розривна мембрана VMP Скидання тиску вибуху	Механічна Пасивна
2	Гасник полум’я Flex Скидання вибуху без полум’я	Механічна Пасивна
HRD система придушення вибуху
3.1	HRD балон	Хімічна Активна
3.2	Датчик вибуху	Хімічна Активна
3.3	Контроллер ConEx

За механізмом дії, системи вибухозахисту поділяють на 2 основні типи:

Пасивна – захисна система, яка спрацьовує за рахунок тиску, що виникає внаслідок вибуху, або сконструйована таким чином, що не пропускає через себе полум’я. Наприклад, розрив мембрани внаслідок стрибка тиску.

Активна – захисна система, яка за допомогою датчику стежить за початком вибуху в обладнанні (стрибок тиску або спалах), посилає сигнал на контролер, який аналізує показники датчика, а у разі вибуху посилає сигнал на активацію вибухозахисту (активація балона).

Також системи вибухозахисту поділяють за принципом дії:

Механічна – захищає обладнання механічним способом: розрив мембрани.

Хімічна – захищає обладнання шляхом розпилення реагенту.

Опис методів захисту від вибуху в норії

Будь-який із описаних методів вибухозахисту, полягає в зниженні тиску всередині норії, до тиску нижче стійкості Pred, таким чином у разі вибуху, норія залишається цілою і вибух відбувається безпечно. Звичайно при використанні систем ізоляції вибуху, коректного підбору методу захисту та типорозміру захисного пристрою. Будь-які з наведених нижче методів вибухозахисту можуть бути комбіновані між собою будь-яким зручним для вас чином.

ELEVEX – вибухозахист норій

1. Розривна мембрана VMP - скидання тиску вибуху

Розривна мембрана - це мембрана, яка встановлюється на шахти норії, яка є слабким місцем корпусу. У разі вибуху мембрана розривається і скидає з норії надлишковий тиск, таким чином корпус залишається не пошкодженим.

Встановлюється на норії, які знаходяться на вулиці. При проектуванні, не забудьте врахувати довжину (Lf) та ширину (Wf) полум'я навпроти розривної мембрани.

Врахуйте, що рекомендоване місце встановлення мембрани, є колони та головка норії. Зазвичай встановлюється кожні 7 метрів на колонах норії, але точна кількість повинна бути прорахована згідно діючих стандартів.

Графік зростання тиску в обладнанні за наявності та відсутності мембран скидання вибуху

Скидання тиску вибуху – крива тиску всередині обладнання, за наявності розривної мембрани скидання тиску вибуху;

Без вибухозахисту – крива тиску всередині обладнання, без вибухозахисту;

P_stat – тиск розриву мембрани (зазвичай дорівнює 0,1 бар);

P_red – залишковий тиск в устаткуванні, після скидання тиску вибуху;

P_es – стійкість обладнання до тиску;

P_max – максимальний тиск вибуху (залежить від типу потенційно вибухонебезпечного продукту).

Графік визначення необхідної кількости розривних мембран

Приклади вибухозахисту норій розривними мембранами

2. Гасник полум'я Flex - безполум'яне скидання тиску вибуху

Полум'ягасник Flex - так як компонентом полум’ягасника є розривна мембрана, яка встановлюється на колону норії, принцип вибухозахисту обладнання полум'ягасником та вибір кроку встановлення повністю аналогічний захисту розривною мембраною, які описані вище. Полум'ягасник обладнаний фільтром полум'я, який відфільтровує полум'я і робить скидання вибуху з норії повністю безпечним для обладнання та персоналу, вибух можна скидати навіть у приміщення.

Встановлюється на норії, які встановлені в приміщенні, або на вулиці, якщо вибух з мембрани неможливо вивести в безпечну зону, де не буде проходити персонал і знаходиться обладнання, яке може бути пошкоджене.

Врахуйте, що місце рекомендоване місце встановлення є монтаж кожні 7 метрів колоні норії, але точна кількість полум’ягасників повинна бути прорахована згідно діючих стандартів.

Приклад роботи полум'ягасника Flex

Графік визначення необхідної кількости гасників полум'я

Приклади вибухозахисту норій гасниками полум'я Flex

3. HRD система - придушення вибуху

Принцип дії системи придушення вибуху: контролер безперервно оцінює показники з датчика тиску/оптичного. Якщо датчик виявляє стрибок тиску або спалах, контролер реєструє це і висилає сигнал для активації балона HRD. Через форсунку балон розпорошує всередині обладнання порошок, який придушує вибух.

Система HRD характеризується надзвичайно швидким введенням вогнегасної речовини всередину обладнання. За допомогою датчиків із високою швидкістю дії HRD система придушує вибух за 60 мілісекунд.

Коли концентрація пилу перебуває в діапазоні LEL…UEL, за наявності джерела займання відбувається вибух.

Принцип дії системи придушення вибуху HRD полягає в розведенні вибухонебезпечної концентрації пилу, швидким розпиленням порошку, завдяки чому вибух придушується на його ранній стадії, коли тиск вибуху ще перебуває в безпечних для обладнання значеннях.

Візуалізація придушення вибуху системою HRD

Компоненти HRD системи

Приклади вибухозахисту норій HRD системою придушення вибуху

Опис методів ізоляції вибуху в норії

При вибуху в норії тиск вибуху і полум’я буде не тільки звільнятися через розривну мембрану або полум’я гасник, але і поширюватиметься по всіх можливих отворах норії, таким як самопливи подачі/розвантаження матеріалу та аспіраційні повітропроводи. Щоб захистити обладнання, з’єднане з норією, необхідно використовувати систему ізоляції вибуху, яка локалізує вибух в норії і захистить суміжне обладнання.

HRD бар'єр

Принцип роботи HRD системи ізоляції вибуху: контролер постійно оцінює показання оптичного датчика, встановленого на самопливі, у разі виявлення датчиком спалаху, контролер це реєструє та надсилає сигнал на активацію HRD балона, який через форсунку розпорошує всередині трубопроводу порошок, який ізолює поширення полум'я трубопроводом.
Компоненти HRD бар'єру повністю аналогічні HRD системі:

Контроллер ComEx;
Датчик LumEx;
HRD балон;
Телескопічна форсунка.

Приклади встановлення HRD бар'єру на норію

Flame Proof роторний клапан

Роторний клапан сертифікований згідно ДСТУ EN 15089 служить пристроєм ізоляції вибуху в самопливі, що запобігти поширенню вибуху від норії до суміжного обладнання вивантаження уловленого пилу. Роторний клапан ізолює вибух завдяки тому, що корпус виготовлений з литої сталі з високою точністю проточки корпусу в якому обертається ротор, а ротор виготовлений з листової сталі. За рахунок цього забезпечується мінімальний зазор між корпусом і ротором (MESG), який у разі вибуху не пропускає через себе тиск і полум'я.

Приклади встановлення роторного клапану

Зменшення концентрації вибухонебезпечного пилу

Наявність вибухонебезпечного пилу всередині норії концентрацією вище ніж LEL, є основним ризиком вибуху в норії. Щоб зменшити вірогідність вибуху, необхідно зменшити вибухонебезпечну концентрацію пилу всередині норії. Основним і найефективнішим методом зменшення концентрації пилу, є встановлення системи аспірації, яка видалить пил з норії.

Існують два основні типи систем аспирації норій:

Локальна система аспірації

Основна особливістю локальних систем аспірації, це встановлення аспіраційного фільтру безпосередньо на корпус норії, та повернення пилу назад в корпус норії.

Даний тип системи аспірації значно знижує загальну концентрацію пилу всередині норії, але все одно залишає велику концентрацію пилу, в місці повернення пилу в норію.

При встановленні локального аспіраційного фільтру на норію, фільтр рекомендується комплектувати розривною мембраною скидання тиску вибуху.

Точкові рукавні фільтри NS

Централізована система аспірації

Централізована система аспірації, підключається до норії за допомогою аспіраційних повітропроводів, по який витягує пил в аспіраційний фільтр, де пил відфільтровується, та розвантажується з фільтру до бункерів відходів або повертається в технологічний процес.

Система аспірації централізованого типу, потребує встановлення систем вибухозахисту та ізоляції вибуху. Більш детально з вибухозахистом систем аспірації, ви можете ознайомитись в статті «Вибухозахист систем аспірації».

Фільтр циклон CNSB

Разработаем индивидуальное техническое решение для вашего технологического процесса

консультация

Наші проекти

Система аспірації змішування та пакування харчових інгредієнтів

Телескопічний рукав для знепилення навантаження

Фільтр циклони CNSB-TI для аспірації транспортного обладнання елеватору

Аспірація міксеру будівельних сумішей

Переклад ДСТУ CEN/TR 16829: Запобігання пожежі та вибуху. Захист для ковшових елеваторів

Getman Bogdan — Mon, 21 Oct 2024 16:58:23 +0000

Переклад з роз'ясненнями
ДСТУ CEN/TR 16829: Запобігання пожежі та вибуху. Захист для ковшових елеваторів

ДСТУ CEN/TR 16829:2022

Назва: Запобігання пожежі та вибуху. Захист для ковшових елеваторів

Затверджено: НАКАЗ від 28.12.2022 №285 “Про пакетне прийняття європейських нормативних документів CEN/CENELEC”

Через відсутність офіційних перекладів нових ДСТУ CEN/TR та ДСТУ EN з вибухозахисту, які прийняті методом підтвердження за позначенням на англійській мові і вступили в силу згідно Наказу ДП “УКРНДНЦ” №285 від 28.12.2022, склалась ситуація при якій багато компаній не можуть цілком зрозуміти, що саме від них вимагають нові стандарти.

Тому ми, як фахівці з вибухозахисту які проводять розробку “Звіт щодо захисту від вибуху“, зробили свій неофіційний переклад діючих стандартів.

ВІД АВТОРА: ми рекомендуємо ознайомитись з даним перекладом, лише з ціллю загального орієнтування в діючих вимогах. Вибір необхідного методу вибухозахисту та розрахунки згідно ДСТУ CEN/TR 16829 є достатньо складними, вимагають врахування безлічі факторів та особливостей використання вибухозахисту. Тому для коректного вибору необхідного методу вибухозахисту та впевненості в вашій безпеці, ми рекомендуємо використовувати спеціальне програмне забезпечення або просто звернутись до наших спеціалістів за безкоштовними розрахунками та консультаціями.

ELEVEX – вибухозахист норій

1 Область застосування

Цей Європейський Технічний Звіт стосується ковшових елеваторів (норій), які можуть працювати з горючими продуктами, здатними створювати потенційно вибухонебезпечну атмосферу пилу або порошку всередині ковшового елеватора під час його роботи. Запобіжні заходи щодо контролю джерел займання також будуть актуальними, якщо продукт у ковшовому елеваторі створює ризик пожежі без ризику вибуху.

Для цілей цього звіту ковшовий елеватор визначається як елемент обладнання для транспортування сипучих матеріалів, який транспортує матеріал у вигляді порошку або у вигляді цільного продукту, такого як цільне зерно, деревна стружка або пластівці, у вертикальному напрямку шляхом безперервного руху відкритих ковшів.

Цей Технічний Звіт визначає принципи та вказівки щодо запобігання пожежі та вибуху, та захисту від вибуху для ковшових елеваторів.

Запобігання ґрунтується на уникненні ефективних джерел займання шляхом усунення або виявлення джерел займання.

Захист від вибуху базується на застосуванні принципів скидання тиску вибуху, придушення вибуху або стійкості до тиску вибуху та ізоляції вибуху, спеціально адаптованих для ковшових елеваторів. Ці спеціальні правила можуть ґрунтуватися на узгоджених методах тестування.

Цей Європейський Технічний Звіт не поширюється на матеріали, для спалювання яких не потрібен кисень.

2 Нормативні посилання

Наступні документи, повністю або частково, є нормативними посиланнями в цьому документі та є необхідними для його застосування. Для датованих посилань застосовується лише цитоване видання. Для недатованих посилань застосовується останнє видання посилання на документ (включаючи будь-які поправки).

ДСТУ EN 1127-1:2011 Вибухонебезпечне середовище. Запобігання вибухам та захист від вибухів. Частина 1. Основні концепції та методологія
ДСТУ EN 13237 Потенційно вибухонебезпечні середовища. Терміни та визначення понять на обладнання й захисні системи, які застосовують у потенційно вибухонебезпечних середовищах
EN 13463-1 Неелектричне обладнання для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах. Частина 1. Основний метод і вимоги.
EN 13463-5 Неелектричне обладнання, призначене для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах. Частина 5. Захист конструкційною безпекою ‘c’.
EN 13463-6 Неелектричне обладнання для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах. Частина 6. Захист за допомогою контролю джерела запалювання «b».
ДСТУ EN 14373 Системи придушення вибуху.
ДСТУ EN 14460 Устаткування вибухостійке.
ДСТУ EN 14797 Захисні вентильовані системи від вибухів.
ДСТУ EN 14491 Захисні вентильовані системи від пилового вибуху.
ДСТУ EN 15089 Системи вибухоізоляційні.
ДСТУ EN 60079-10-2 Вибухонебезпечні атмосфери. Частина 10-2. Класифікація зон. Вибухонебезпечні пилові середовища
ДСТУ EN ISO 12100 Безпечність машин. Загальні принципи проектування. Оцінювання ризиків та зменшення ризиків.
ДСТУ ISO 281 Вальниці кочення. Динамічна вантажопідіймальність і номінальна довговічність.
ДСТУ CLC/TR 60079-32-1 Вибухонебезпечні атмосфери. Частина 32-1. Електростатичні небезпеки, настанова.
VDI 2263-1, Пилові пожежі та вибухи пилу; небезпеки, оцінка, захисні заходи; методи випробувань для визначення характеристик безпеки пилу.

3 Терміни та визначення

Для цілей цього документу застосовуються терміни та визначення, наведені в ДСТУ EN 13237, ДСТУ EN 15089 та наступне.

Примітка 1 до запису: Зони для класифікації небезпечних зон визначені в Директиві 1999/92/EC.

3.1
Об’єм

3.1.1
Об’єм колони ковшового елеватора

Внутрішній об’єм секції труби (колони), що з’єднує головку з башмаком.

3.1.2
Об’єм головки ковшового елеватора

Внутрішній об’єм над колоною, включаючи випускну секцію та виключаючи об’єм шківа.

Примітка 1 до запису: Прикріплені самопливи не враховані.

3.1.3
Об’єм башмака ковшового елеватора

Внутрішній об’єм нижче колони, включаючи вхідну секцію та виключаючи об’єм шківа.

3.2
Вентиляційний проміжок

Відстань (крок) між отворами скидання тиску вибуху (вентиляційними отворами), виміряна від центру до центру.

3.3
Відстань між ковшами

Відстань між ковшами, виміряна від центру до центру.

3.4
Горючий пил

Дрібно подрібнені тверді частинки номінальним розміром 500 мкм або менше, які можуть бути зважені в повітрі (у вигляді пилової хмари), можуть осідати з атмосфери під власною вагою, які можуть горіти або тліти в повітрі, і можуть утворювати вибухонебезпечні суміші з повітрям при атмосферному тиску та нормальні температури.

Надалі в перекладі "Вентиляція вибуху" та всі подібні фрази, будуть перекладатись як "Скидання тиску вибуху" як більш зрозумілий переклад.

4 Ковшові елеватори (норії)

4.1 Загальні положення

Ковшові елеватори описуються як обладнання для транспортування сипучих матеріалів, що транспортує матеріал у вертикальному напрямку за допомогою безперервного руху відкритих ковшів. Ковшовий елеватор складається з трьох основних частин: башмака, де матеріал потрапляє в обладнання, ніжки або ніжок (колон), де матеріал транспортується вгору, і головки, де матеріал вивантажується. Найпоширеніший тип ковшових елеваторів зазвичай використовує відкриті ковші, закріплені на рухомій стрічці або ланцюгах. У випадку ковшового елеватора з однією колоною стрічка рухається вгору та повертається у тій самій колоні. У двох-колонному ковшовому елеваторі повернення стрічки відбувається на другій колоні.

Ковшові елеватори потребують особливої уваги, оскільки вони були залучені до вибухів пилу та мають багато потенційних джерел займання. Найпоширенішими джерелами займання є механічні проблеми, наприклад через тертя між стрічкою та корпусом, нагрівання механічних обертових частин на головці та башмаку норії, удари пошкоджених ковшів або сторонніх предметів. Ці механічні проблеми також можуть створювати вибухонебезпечну атмосферу: удар або вібрація призведуть до того, що відкладення пилу на колонах опустяться вниз і створять вибухонебезпечну атмосферу. Тому, якщо під час нормальної роботи всередині ковшового елеватора немає вибухонебезпечної пило-повітряної суміші, механічні проблеми все одно можуть спричинити вибух.

ПРИМІТКА Джерела займання, пов’язані з техобслуговуванням, таких як вогневі роботи, також дуже поширені.

Навіть якщо джерело займання не викликає вибуху, це може призвести до пожежі та швидкого розгоряння, оскільки колона ковшового елеватора діє як димохід.

Особливої уваги потребує захист ковшових елеваторів від пожежі та вибуху. Ковшовий елеватор можна розглядати як два об’єми (головка і башмак), між якими є одна або дві довгі труби (колони). Однак інформація (див. ДСТУ EN 14491) щодо прискорення полум’я всередині довгого каналу не може бути застосована. Ковші справді впливають на прискорення полум’я: особливо металеві ковші, які охолоджують полум’я (і зменшують прискорення полум’я). Але ковші також утворюють повторювані перешкоди, які викликають підвищену турбулентність і сприяють прискоренню полум’я. Пластикові ковші можуть стати частиною палива для пожежі.

4.2 Типи ковшових елеваторів

Існує багато типів ковшових елеваторів. Типи корпусів включають подвійну клону, одну колону та тип “Z”. Ковші можуть бути прикріплені до стрічки або до ланцюга, і можуть бути зроблені з металу або пластику.

Типові приклади різних типів ковшових елеваторів наведено в Додатку А.

Технічний звіт буде зосереджений на вертикальних ковшових елеваторах. Ковшові елеватори типу Z працюють на низьких швидкостях, що зменшує утворення пилу та ризик займання. У цьому випадку необхідні заходи можуть бути зменшені і Z елеватори не розглядатимуться далі.

5 Небезпека пожежі та вибуху

5.1 Загальні положення

Пожежа або вибух всередині ковшового елеватора є великою небезпекою через вплив полум’я та/або тиску на корпус, що може призвести до пошкодження самого ковшового елеватора, а також може призвести до пошкодження підключеного (суміжного) обладнання, будівель та персоналу.

Наслідками займання можуть бути тліюча пожежа, пожежа з полум’ям, вибух і вибух що поширюється до суміжного обладнання. Після вибуху пилу пожежа може тривати всередині або зовні ковшового елеватора.

Якщо вибух стався всередині ковшового елеватора, він матиме тенденцію до прискорення через велике співвідношення L/D. Без належного захисту це може призвести до виходу з ладу ковшового елеватора та загрози навколишньому середовищу: суміжному обладнанню, будівлям і персоналу.

Прискорення вибуху через велике L/D

Через велике співвідношення L/D (довжина / діаметр колони), при поширенні вибуху в колоні норії, на виході з колони ми отримуємо ефект пострілу, який можна спостерігати на зображенні. Через описані вище ефекти вибуху, тиск вибуху досягає високих руйнівних параметрів.

Якщо не вжити запобіжних заходів для запобігання поширенню полум’я, може виникнути дуже небезпечна ситуація, коли полум’я або вибух можуть поширитися на суміжні секції технологічної лінії, такі як силоси. З поширенням вибуху підвищена турбулентність, попереднє стиснення та реактивне запалювання можуть спровокувати дуже сильне
вторинні вибухи в суміжному обладнанні.

Для виникнення пожежі або вибуху повинні одночасно збігтися такі умови:

Осівший горючий пил або пилова хмара в межах вибухонебезпечної концентрації (паливо);
Наявність кисню;
Ефективне джерело займання.

У ковшових елеваторах небезпека вибуху дуже сильно залежить від сипучого матеріалу, що транспортується. Зокрема, вирішальну роль відіграє дрібна фракція сипучого матеріалу з розміром частинок менше 500 мкм і запиленість (наскільки легко утворюється хмара пилу).

Якщо сипкий матеріал містить відповідні фракції пилу, слід припустити небезпеку вибуху.
Навіть у разі низької концентрації пилу з часом пил може прилипати до корпусу ковшового елеватора, утворюючи на стінках шари пилу всередині ковшового елеватора товщиною в кілька мм. Налиплі шари пилу самі по собі не є вибухонебезпечними сумішами, але утворюють постійний потенціал для вибухонебезпечної суміші: наприклад через несправність ковшового елеватора (зміщення стрічки) корпус може почати вібрувати, а налиплий пил може відпасти та розсіятися у вигляді вибухонебезпечної хмари пилу.

Пятикутник вибуху

Більш детально розглядає фактори необхідні для того щоб стався вибух:

Кисень - завжди присутній в технології;
Паливо - потенційно вибухонебезпечний матеріал який транспортується в норії (зернові, цукор, мука ітп);
Замкнений простір - корпус норії;
Джерело займання - іскри, полум'я, статична електрика, гарячі поверхні, тощо;
Пило-повітряна суміш - утворена матеріалом або в наслідок несправності.

5.2 Небезпека вибуху

5.2.1 Наявність вибухонебезпечних середовищ

Можливість утворення вибухонебезпечної атмосфери дуже залежить від самого ковшового елеватору та умов його експлуатації, як наповненого, так і порожнього.

ПРИМІТКА Зовнішня вибухонебезпечна атмосфера також може впливати на атмосферу в норії. Наприклад, можуть виникнути такі ситуації:

Приклад A	Приклад B
Ковшовий елеватор транспортує горючий продукт із середнім розміром частинок менше 500 мкм або запилений продукт, що містить значну кількість дрібних частинок (тут дрібні частинки визначаються як частинки менше 100 мкм). Це означає, що під час нормальної роботи всередині ковшового елеватора можуть часто виникати хмари пилу, які, ймовірно, перевищуватимуть мінімальну вибухонебезпечну концентрацію (LEL). Для цієї ситуації передбачається, що потенційно вибухонебезпечна атмосфера часто присутня.	Ковшовий елеватор транспортує грубий продукт (зазвичай > 1000 мікрон) з дуже обмеженою кількістю дрібних частинок. Для цієї ситуації передбачається, що потенційно вибухонебезпечна атмосфера може періодично виникати під час нормальної роботи.

Згідно ДСТУ EN 60079-10-2:
Приклад А - описує типову ситуацію для вибухонебезпечної Зони 20;
Приклад B - описує типову ситуацію для вибухонебезпечної Зони 21.

Умови процесу та специфічні властивості продукту, такі як вміст вологи, крихкість, гранулометрія, характеристики потоку та домішки, впливатимуть на виникнення вибухонебезпечних атмосфер A або B.

В обох ситуаціях пил може прилипати до внутрішніх поверхонь ковшового елеватора. Такі відкладення пилу можуть становити небезпеку пожежі залежно від характеристик горіння. Згодом ці шари пилу можуть накопичувати достатню кількість матеріалу для утворення вибухонебезпечної атмосфери, якщо вони розсіюються під дією вібрації, удару тощо. Для більшості ситуацій шару товщиною 0,1 мм достатньо для створення потенційно вибухонебезпечної атмосфери. Оскільки можна очікувати вібрації та інші механічні рухи, ці шари пилу можуть бути порушені, створюючи потенційно вибухонебезпечну атмосферу.

Для конкретного застосування, де можна довести відсутність небезпечних відкладень пилу, можна розглянути внутрішній об’єм як вибухонебезпечну Зону 22.

Зверніть увагу, що всередині ковшового елеватора, який транспортує крупнозернистий продукт, внаслідок тертя гранул продукту утворюється пил.

Типові приклади наведені в Додатку F.

5.2.2 Наявність потенційних джерел займання

5.2.2.1 Загальні положення

Перелік джерел займання можна знайти в ДСТУ EN 1127-1. Оцінка небезпеки займання повинна бути проведена виробником відповідно до EN 13463-1.

Це дозволить ідентифікувати джерела займання, пов’язані з обладнанням, які можуть запалити вибухонебезпечну атмосферу (потенційні джерела займання), а також ефективні джерела займання залежно від частоти виникнення, тобто при нормальній роботі, очікуваній несправності або рідкісній несправності.

Існують також джерела займання, пов’язані з іншими впливами:

Джерела займання, що надходять від підключеного обладнання, повинні враховуватися кінцевим користувачем. Типовими прикладами є гарячий, тліючий і палаючий продукт, гарячі згорівші частки, вибух від підключеного обладнання тощо.
Зовнішні джерела займання через паління, технічне обслуговування, зварювання, різання тощо (вогневі робота) повинні розглядатися кінцевим користувачем. Цьому слід запобігти організаційними заходами.
Необхідно враховувати джерела займання, які можуть виникати від транспортованого продукту: наприклад шляхом самонагрівання в відкладеннях всередині ковшового елеватора.

Зверніть увагу, що за межами ковшового елеватора джерела займання також можуть створюватися ковшовим елеватором як вузлом: особливо через наявність електрообладнання, систем приводу та підшипників. Якщо ковшовий елеватор призначений для використання в потенційно вибухонебезпечній атмосфері, виробник повинен
також врахувати ці джерела займання та дотримуватись стандартів серії ДСТУ EN 13463 для неелектричного обладнання та серії ДСТУ EN 60079 для електричного обладнання.

5.2.2.2 Джерела займання, пов'язані з обладнанням

В Таблиці 1 наведено типові потенційні джерела займання, пов’язані з обладнанням, які можуть утворюватися всередині ковшового елеватора.

Таблиця 1 – Потенційні джерела займання, пов’язані з обладнанням

Потенційні джерела займання	Можливі причини
Гарячі поверхні	• Тертя стрічки ковшового елеватора об стінку корпусу елеватора • Тертя між стрічкою норії та приводним шківом через ковзання • Тертя незакріплених частин у ковшовому елеваторі з рухомими частинами (незакріплений ківш, втрачені частини, клин шківа тощо) • Пошкодження підшипників і редукторів
Механічні іскри	• Металеві ковші зіткнулися зі стінкою корпусу (через недостатнє натягнення стрічки, дефектну стрічку, ослаблені ковші) або з розвантажувальним жолобом • Зміщення шківа
Електрообладнання	• Електрообладнання та двигуни • Неправильне заземлення та/або зрівнювання потенціалів
Електростатика	• Електростатичний заряд між стрічкою і приводними шківами • Електростатичний заряд ковшів за рахунок електростатичної індукції • Електростатичний заряд будь-яких інших незаземлених провідних компонентів установки

5.2.2.3 Джерела займання, введені або діючі ззовні

Ковшові елеватори, які є частиною технологічної лінії та мають підключення, які також слід враховувати. Це означає, що джерела займання, які можуть бути введені в ковшові елеватори, слід розглядати додатково до джерел займання, пов’язаних з обладнанням.
Короткий перелік типових потенційних джерел займання, введених або діючих ззовні, наведено в Таблиці 2.

Таблиця 2 – Потенційні джерела займання, введені або діючі ззовні

Потенційні джерела займання	Можливі причини
Гарячі поверхні	• Потрапляння стороннього матеріалу • Потрапляння тліючих часток • Зварювальні, шліфувальні, різальні роботи • Пошкодження корпусу внаслідок зовнішньої механічної дії
Полум'я та гарячі гази, включаючи гарячі частинки	• Потрапляння тліючих часток • Поширення вогню або вибуху від підключених установок або ззовні
Механічні іскри	• Потрапляння стороннього матеріалу • Пошкодження корпусу внаслідок зовнішньої механічної дії
Блискавка	• Недостатній захист від блискавки

5.2.2.4 Джерела займання від самого продукту

Існують також джерела займання, які можуть походити від самого продукту. Тому необхідно перевірити, чи слід очікувати самозаймання або екзотермічнії реакції через характеристики сипучого матеріалу.

Слід припустити, що такі екзотермічні реакції відбуваються особливо в установках, що працюють при підвищених температурах і в яких можливе (зберігання, проміжне зберігання матеріалу, тощо) або можливе (відкладення, злежування матеріалу), утворюються великі когерентні накопичення пилу.

У випадку органічних продуктів (таких як зерно) надмірний вміст вологи може також становити ризик самозаймання через мікробологічні процеси (реакція Майяра).

У ковшових елеваторах великі накопичення продукту відбуваються в башмаку та в горизонтальних секціях подачі та розвантаження. Тут слід взяти до уваги, що температура самозаймання або деградації, яка характерна для самонагрівання будь-якого пилу, зменшуватиметься зі збільшенням об’єму та товщини шару. Тліючі частки та горіння, що утворилися внаслідок самозаймання, стають джерелами займання для вибухів пилу, коли утворюються відкладення матеріалу.

Зокрема, для деяких органічних сипучих матеріалів існує додаткова небезпека тління перед самозайманням, які можуть виділяти горючі гази, такі як чадний газ (утворення гібридних сумішей).

Самозаймання та екзотермічний розпад вимагають, щоб купа пилу була піддана дії підвищених температур протягом достатнього часу; конкретний час індукції, тобто час між початком зберігання та займанням конкретної купи пилу, який повинен бути досягнутий, щоб це сталося.

ПРИМІТКА: Якщо є підстави вважати, що присутня ймовірність займання матеріалу перед ковшовим елеватором, продукт слід вивантажувати у відкритий простір, а не через ковшовий елеватор.

Гібридна суміш - суміш легкозаймистих речовин з повітрям у різних агрегатних станах. Тобто суміш горючого пилу з газом та повітрям.
Гібридні суміші мають значно більші параметри вибухонебезпечності ніж просто пил, та можуть призвести до надзвичайно руйнівних наслідків.

5.2.3 Вплив займання: тліючий продукт, пожежа, вибух, поширення вибуху

Після займання в залежності від наявності відкладень пилу або вибухонебезпечних хмар, залежить чи відбудеться тління продукту, пожежа чи вибух. У більшості випадків займання виникає в головці або башмаку норії (через високу ймовірність джерел займання в цих місцях).

Якщо утворюються продукти тління, вони можуть бути транспортовані далі в процес, по технологічній лінії (тобто в силоси), що може стати додатковою небезпекою.

У разі пожежі, окрім пошкодження ковшового елеватора вогнем, також може виникнути пошкодження внаслідок транспортування палаючого продукту через систему аспірації та випускний отвір ковшового елеватора, що може призвести до пожежі або вибуху далі по технологічній лінії.

У разі вибуху, характеристики вибуху пилу в поєднанні з конструкцією ковшового елеватора (вибухозахист ковшового елеватора, міцність ковшового елеватора) визначатимуть фактичний хід вибуху. Вибух може поширюватися на підключене обладнання (транспортери, силоси, сушарки і т.п.), що призводить до вторинних вибухів та/або пожеж. Якщо тиск перевищує міцність ковшового елеватора, корпус руйнується, утворюються струмені полум’я та вогняні кулі, які можуть спричинити вторинні вибухи та/або пожежу, особливо в запиленому середовищі.

5.2.4 Оцінка ризику

Імовірність виникнення вибухонебезпечної атмосфери, наявність джерел займання та фактичне займання, визначатимуть ймовірність пожежі чи вибуху. Розташування ковшового елеватора та наявність відповідних систем захисту визначить наслідки пожежі чи вибуху.

Необхідність вжиття додаткових профілактичних та/або захисних заходів сильно залежатиме від ситуації: чи ймовірне займання чи ні, чи допустимі наслідки чи ні, чи є ризики реальними чи ні?

Зазвичай користувач вибирає ковшовий елеватор на основі категорії (щодо внутрішньої зони), а потім виконує оцінку ризику на основі місцевих обставин. Такий аналіз ризику повинен включати ймовірність потрапляння джерел займання ззовні (див. 6.3.2.2), а також потенційні наслідки вибуху. Залежно від прийнятності ризиків, додатково до профілактичних заходів (на основі категорії ковшового елеватора) можуть знадобитися заходи вибухозахисту.

Згідно Технічного Регламенту №1055 від 28 грудня 2016 р., ковшовий елеватор який транспортує потенційно вибухонебезпечний матеріал, повинен відповідати СУТТЄВИМ ВИМОГАМ встановленим в Додатку 2, а саме:

Загальні вимоги до обладнання та захисних систем, призначених в потенційно вибухонебезпечних середовищах

Вимоги до обладнання групи II
Примітка: Необхідні вимоги, визначаються по результатам класифікації вибухонебезпечних Зон:

Для Зони 20: застосовуються "Вимоги до обладнання категорії 1 групи II"

Для Зони 21: застосовуються "Вимоги до обладнання категорії 2 групи II"

Для Зони 22: застосовуються "Вимоги до обладнання категорії 3 групи II"

Додаткові вимоги до захисних систем

Планування та проектування

5.3 Небезпека пожежі

Додатково до небезпеки вибуху, про яку йдеться в цьому звіті, горючі матеріали та горючі конструкційні матеріали всередині ковшових елеваторів (наприклад, стрічка, ковші) також становлять небезпеку пожежі, яку слід враховувати.

Вертикальна орієнтація та закрита конструкція є сприятливими факторами з точки зору поширення вогню та несприятливими для контролю пожежі. Пожежа, що виникає в ковшовому елеваторі, де присутній горючий пил, може призвести до вибуху пилу або спалаху. Вибух пилу часто призводить до пожежі, навіть якщо використовуються системи вибухозахисту.

Для оцінки пожежної небезпеки в ковшових елеваторах необхідно знати наступні характеристики горіння: застосованих горючих матеріалів (таких як стрічка та ковші), матеріалу який транспортується та пилу, що виникає в першу чергу під час транспортування. Для оцінки пилу, можна використовувати клас горіння (BZ), температуру займання та характеристики самозаймання пилу. Джерела займання можуть надходити ззовні (такі як осередки тління, гарячі частинки) або можуть утворюватися всередині ковшового елеватора (наприклад, гарячі підшипники, контакт ковшів, нагрівання зворотного або ведучого шківа через ковзання).
Крім того, необхідно перевірити відкладення транспортованого матеріалу на можливі процеси самозаймання або екзотермічного розпаду.

Клас горіння BZ (див. VDI 2263-1, стандарт EN знаходиться на стадії розробки) характеризує поведінку горіння відкладеного сипучого матеріалу/пилу та дозволить принаймні приблизну оцінку щодо того, чи буде осідлий пил спалахувати, чи запалюватиметься запалений пил. горіння або полум’яне горіння розвиватися. Крім того, слід зазначити, що палаючий пил сам по собі слід вважати джерелом займання.

Під час проведення випробувань та визначення класу горіння, робиться спроба підпалити певну купу пилу гарячим дротом або полум’ям. Результати приведуть до класифікації пилу за наступними класами горіння:

BZ 1 займання відсутнє;
BZ 2 короткочасне займання, швидке згасання;
BZ 3 локалізоване горіння або тління;
BZ 4 поширення тліючого горіння;
BZ 5 поширення полум’яного горіння;
BZ 6 вибухоподібне горіння.

Заходи протипожежного захисту не потрібні, як правило, при роботі з негорючим пилом або пилом класу горіння BZ 1 і за умови відсутності інших горючих матеріалів (таких як стрічки та ковші, включаючи безпосередньо матеріал який транспортується).

Для пилу класу горіння BZ 2 або BZ 3 за наявності негорючих стрічок і ковшів, або пилу класу горіння BZ 1 за наявності горючих компонентів, встановлених в ковшовому елеваторі, протипожежних заходів зазвичай достатньо.

Для класу горіння BZ 4 рекомендується оцінка протипожежного захисту та заходів запобігання пошкодженням, заснована на наявності горючих компонентів в ковшовому елеваторі та швидкості поширення під час випробування на горіння.

Для пилу класу горіння BZ 5 слід враховувати як протипожежні заходи, так і заходи боротьби з пошкодженням у разі пожежі, незалежно від наявності будь-яких інших горючих матеріалів.

Через високу масову швидкість горіння пил з класом горіння BZ 6 вимагає індивідуальної оцінки, яка не входить до сфери застосування цього документа.

6 Запобігання пожежі та вибуху, та захист ковшових елеваторів

6.1 Загальні положення

Захист від пожежі та вибуху повинен базуватися на таких основних заходах:

Запобігати відкладенням горючих матеріалів і вибухонебезпечних хмар пилу;
Запобігати джерелам займання.

Якщо запобігання недостатньо, необхідно вжити додаткових заходів, таких як боротьба з пожежею (пожежогасіння) та/або захист від вибуху (вибухостійкий корпус, скидання тиску вибуху, придушення вибуху в поєднанні із заходами ізоляції вибуху).

Якщо вжито всі перераховані заходи:

Запобігання відкладення горючих матеріалів (описано в п. 6.2.1)

Запобігання виникненню вибухонебезпечних середовищ (описано в п. 6.3.1)

Запобігання виникненню джерел займання (описано в п. 6.3.2)

При застосуванні всіх перерахованих заходів, необхідно провести оцінку ризику (згідно Додаток D), оцінити прийнятність ризику та необхідність застосування пожежогасіння та вибухозахисту.

6.2 Запобігання пожежі та захист від пожежі

6.2.1 Запобігання пожежі

Використання горючих конструкційних матеріалів підвищує небезпеку пожежі. З точки зору пожежної небезпеки, такі компоненти ковшового елеватора, як корпус, ковші та стрічка, мають бути негорючими та/або не підтримувати та не поширювати горіння. Наприклад це матеріали класифіковані як A1, А2 або В згідно з ДСТУ EN 13501-1 (дивіться ДСТУ EN 13478).

У ковшових елеваторах не можна зберігати горючі продукти, коли вони не експлуатуються.

Усі джерела займання, які контролюються з метою запобігання вибуху пилу, також запобігатимуть пожежам. Тому щодо заходів контролю джерела запалювання дивіться 6.3.2.

6.2.2 Захист від пожежі

Ручне гасіння пожежі

Не слід покладатися на ручне пожежогасіння персоналом заводу для контролю та гасіння пожежі ковшового елеватора, якщо пожежу не виявлено на ранніх стадіях. Для персоналу виробництва окрім небезпеки пожежі та вибуху, утворюється дим, що перешкоджає зусиллям пожежогасіння через погану видимість. Зокрема, пластикові матеріали виробляють велику кількість токсичного чорного диму під час пожежі.

Автоматичний протипожежний захист

Протипожежний захист у будівлі за допомогою автоматичних спринклерів не контролюватиме пожежу всередині ковшового елеватора, оскільки стельові спринклери не будуть активовані при пожежі в норії, а якщо спринклери активовані, внутрішня частина ковшового елеватора захищена від спринклерної води звоїм корпусом. Протипожежний захист за допомогою автоматичних спринклерів всередині ковшового елеватора забезпечить контроль над пожежею для запобігання поширенню вогню всередині ковшового елеватора та обмежить загальні наслідки пожежі.

Якщо оцінка ризику показала, що протипожежний захист для ковшових елеваторів необхідний, це можна зробити наступним чином.

Забезпечте автоматичний спринклерний захист у верхній частині колони ковшового елеватора, якщо корпус є негорючим. Якщо корпус виготовлено з горючих матеріалів, забезпечте додатковий автоматичний спринклерний захист уздовж колони (тобто розглядайте її як вертикальну шахту з горючими сторонами).
Сконструюйте автоматичні спринклери для забезпечення мінімального кінцевого тиску спринклерів 1 бар, використовуючи спринклери з фактором К 115 (14 мм) або більше. Температурний рейтинг спринклерів повинен бути 70 °С. Спринклери з температурним рейтингом 100 °С можна використовувати в місцях, де температура навколишнього середовища перевищує 43 °С. Для місць, схильних до надзвичайно холодних і морозних умов, використовуйте сухотрубні спринклерні системи з номінальною температурою 140 °С.
Підключіть автоматичну спринклерну систему до достатнього та надійного водопостачання.
Механізм приводу ковшового елеватора повинен бути зблокований для автоматичного вимкнення при потоці води з спринклерів або виявленні пожежі, якщо продовження роботи може поширити вогонь на інші зони. Це особливо важливо, коли ковшовий елеватор встановлено всередині будівлі та проходить через протипожежну стіну або підлогу (протипожежний відсік), а також коли різні поверхи будівлі захищені за допомогою автоматичні спринклерні системи. Це пояснюється тим, що поширення вогню на інші території призведе до надмірного навантаження на спринклерну систему. Проходи в вогнестійких стінах і підлозі повинні бути належним чином закриті або захищені.

Ручне відключення можливе, якщо забезпечено все з наведеного нижче:

i) Територія постійно відвідується під час роботи обладнання або забезпечується виявлення пожежі.

ii) Існують задокументовані процедури зупинки конвеєрної системи і оператори пройшли навчання процедурам зупинки.

iii) Територія легкодоступна під час пожежі в норії.

iv) Інший захист є достатнім.

v) Для конструкції ковшового елеватора враховуйте масу наповнених ковшів і накопичення води в ковшовому елеваторі. Слід передбачити відведення води.

6.3 Запобігання вибуху та захист

6.3.1 Запобігання вибухонебезпечним середовищам

Під час транспортування горючих сипких матеріалів із розміром часток дрібної фракції менше 500 мкм, усередині ковшових елеваторів може виникнути потенційно вибухонебезпечна атмосфера. Це стосується, зокрема, дуже дрібних сипучих матеріалів і сипучих матеріалів з високим вмістом пилу.

Вибухонебезпечний пил і вибухонебезпечна атмосфера можуть накопичуватися, зокрема, на точках завантаження і розвантаження матеріалу. Тому у більшості випадків уникнення вибухонебезпечної атмосфери не може бути єдиним заходом безпеки.

Тим не менш, вживаючи відповідних заходів, можна зменшити ймовірність виникнення та клас вибухонебезпечної атмосфери всередині ковшового елеватора. Такі відповідні заходи можуть включати:

Системи видалення пилу (аспірації) на точках завантаження, перевантаження та розвантаження, де матеріал, що транспортується, має низький вміст пилу;
Швидкості транспортування настільки низькі, наскільки це можливо;
Уникнення поверхонь, де можуть утворюватися відкладення;
Уникнення повернення матеріалу, що транспортується;
Видалення відкладень пилу за допомогою відповідних систем очищення;
Зв’язування пилу за допомогою, наприклад води, олив (висока температура кипіння, відсутність летючих компонентів);
Періодичне очищення.

Щодо навколишнього середовища ковшового елеватора, у багатьох випадках пил викидається в зону навколо ковшового елеватора через витоки, зокрема в місцях завантаження, перевантаження та розвантаження, а також в отворах (оглядові дверцята) ковшового елеватора. Це може призвести до значного відкладення пилу, особливо в місцях витоку, а також на зовнішніх поверхнях. Збільшення відкладень пилу можна зменшити шляхом періодичного очищення.

Підсумовуючи, запобігти вибухонебезпечній атмосфері всередині ковшових елеваторів насправді неможливо під час роботи з пиловими продуктами або продуктами, що містять пил. Системи знепилення можуть зменшити концентрацію пилу локально, але навряд чи запобіжать вибухонебезпечну атмосферу в ковшовому елеваторі. Інертування є одним із варіантів запобігання утворенню вибухонебезпечної атмосфери всередині ковшового елеватора.

Аспіраційні фільтри

Системи аспірації Застосування систем аспірації норії дозволяє знизити вірогідність існування вибухонебезпечної атмосфери всередині норії але повністю не виключає вірогідність її існування.

6.3.2 Запобігання джерелам займання

6.3.2.1 Джерела займання, пов'язані з обладнанням

Джерела займання, пов’язані з обладнанням, перераховані в Таблиці 1.

Якщо ці джерела займання вважаються ефективними джерелами займання з огляду на характеристики матеріалу, який транспортується (наприклад, мінімальна енергія займання, мінімальна температура займання), їх необхідно оцінювати з точки зору ймовірності їх виникнення.

Виробник ковшового елеватора, який буде використовуватися для транспортування горючих продуктів, повинен провести оцінку небезпеки займання та на основі цього аналізу вказати, до якої категорії відноситься внутрішня частина ковшового елеватора. Виробник виводить на ринок цей ковшовий елеватор із зазначенням цієї категорії та межами використання щодо використовуваної продукції та параметрів обладнання (швидкість, температура тощо). Приклад такого аналізу (відповідно до EN 13463-1) наведено в Додатку D.

Ймовірність виникнення потенційних джерел займання можна зменшити за допомогою технічних заходів, таких як вибір відповідних підшипників і відповідних матеріалів, а також за допомогою організаційних заходів (наприклад технічне обслуговування).

Щоб зменшити ймовірність виникнення цих джерел займання, також можуть знадобитися заходи контролю джерел займання, наприклад контроль зміщення стрічки, ковзання стрічки та контроль температури підшипників.

За допомогою моніторингу ковзання, швидкість зворотного шківа порівнюється з ведучим шківом, щоб виявити корзання стрічки. Мета полягає в тому, щоб запобігти перегріву через тертя.

ПРИМІТКА 1 Під час запуску спочатку виникне певне тертя, яке необхідно враховувати при проектуванні моніторингу ковзання, наприклад, затримка тривоги максимум 10 секунд при запуску.

Монітор зміщення стрічки перевіряє бічний рух стрічки до корпусу, запобігаючи утворенню гарячих поверхонь та іскор через тертя між ковшами, стрічкою та корпусом.

ПРИМІТКА 2 Якщо ковшовий елеватор призначений для використання в потенційно вибухонебезпечній атмосфері, виробник також несе відповідальність за запобігання створенню ковшовим елеватором джерела займання в навколишній атмосфері. У такій ситуації, окрім внутрішнього аналізу джерел займання, також потрібен зовнішній аналіз небезпеки займання.

У Таблиці 3 наведені рекомендації для всіх ковшових елеваторів, які транспортуватимуть вибухонебезпечні запилені продукти.

Таблиця 3 – Рекомендації для всіх ковшових елеваторів

№	Вимога	Інформація
1	Загальне	Усі ковшові елеватори, що входять до сфери застосування цього документа, повинні відповідати вимогам, що містяться в EN 13463-1, якщо в цьому документі не зазначено інше.
2	Оцінка небезпеки займання	Нормальні робочі умови: нормальні робочі умови слід вважати такими, що мають місце в ситуаціях, коли ковшовий елеватор працює за призначенням у межах проектних параметрів. Це включає умови під час запуску та зупинки. (Див. також EN ISO 12100.) Для цілей ковшових елеваторів, виготовлених відповідно до цього документу, несправності (такі як поломка підшипників, ковзання стрічки, зміщення або викиди сторонніх предметів, викликані аваріями), які передбачають ремонт або зупинку, не вважаються частиною нормальної роботи. Очікувана несправність: Очікуваною несправністю слід вважати несправність ковшового елеватора, яка зазвичай виникає на практиці. Крім того, слід розглядати очікувану несправність, коли ковшовий елеватор або його компоненти не виконують своїх призначених функцій. Для ковшових елеваторів, виготовлених відповідно до цього документу, це може статися з різних причин, зокрема: Несправність підшипника та/або ущільнення. Ковзання стрічки на шківі через перевантаження, сторонній предмет, що спричиняє перешкоду, проблеми з натягом стрічки, знос стрічки/шківа, занадто теплий продукт або середовище, що призводить до розтягування стрічки тощо. Зміщення стрічки через перевантаження тощо. Зміщення шківа через несправність підшипника або несправність з'єднання шківа/вала. Втрата ковшів або фіксуючих елементів через знос або вібрацію, що призводить до блокування стрічки та шківа. Втрата фрикційних елементів шківа через знос або вібрацію, що призводить до закупорювання стрічки та шківа Забивання ковшового елеватора Рідкісна несправність: рідкісна несправність – це тип несправності, який, як відомо, трапляється, але лише в рідкісних випадках. Прикладом несправності компонентів є раптовий обрив стрічки або ланцюга. Дві незалежні очікувані несправності, які окремо не створюють небезпеки займання, але які в сукупності створюють небезпеку займання, вважаються однією рідкісною несправністю. Як приклад, зміщення стрічки з несправністю детектора зміщення стрічки.
3	Присвоєння категорій обладнання	Залежно від результатів оцінки небезпеки займання, виробник може вказати внутрішню та зовнішню категорію ковшового елеватора.
4	Обмеження температури	Це температури навколишнього середовища, в якому може бути розташований ковшовий елеватор і температура вхідного продукту, що транспортується.
5	Критерії механічної конструкції	Необхідно вказати міцність ковшового елеватора до внутрішнього надлишкового тиску, а також товщину стінки та деталі конструкції по відношенню до стабільності ковшового елеватора, а також щодо зносу та корозії. Бажано, щоб корпус був виготовлений з негорючого матеріалу.
6	Швидкість	Зазвичай від 1 до 4 м/с, зробіть швидкість настільки низькою, наскільки це можливо.
7	Комбінації матеріалів	Уникайте поєднання легкого металу та вуглецевої сталі.
8	Шківи	Увінчана конструкція ведучого та зворотного шківів, а якщо потрібне укриття, використовуйте антистатичний вогнезахищений матеріал. Якщо шків зібраний з кількох частин, необхідно вжити заходів для забезпечення цілісності.
9	Ремінь і ланцюг: матеріал і конструкція	Використовуйте розсіюючий матеріал (поверхневий опір з обох сторін < 3 х 108 Ом, згідно з IEC/TS 60079-32-1). Використовуйте вогнезахищений матеріал. Адекватна конструкція з’єднаннь для запобігання передчасного виходу з ладу. Ланцюги повинні бути обрані таким чином, щоб забезпечити справді низьку корозію та знос.
10	Ковші: матеріал і конструкція	Розсіювальний/провідний матеріал ковша, відповідно до IEC/TS 60079-32-1. необхідний для використання зі значеннями MIE менше 1 мДж. Кріплення ковшів до стрічки - використовуйте самоконтрящійся гайки. Кріплення необхідно вибирати таким чином, щоб забезпечити низький рівень корозії та зносу.
11	Тління	Там де підкладки необхідні для зносостійкості, вони повинні мати максимальну напругу пробою 4 кВ і програму перевірки технічного обслуговування, щоб забезпечити мінімальну товщину щонайменше 8 мм, щоб запобігти поширенню щіткових розрядів.
12	Заземлення та з’єднання	Усі провідні нерухомі та рухомі частини мають бути заземлені та з’єднані, щоб обмежити опір заземлення до < 106 Ом (для металевих предметів із фіксованим металевим заземленням зазвичай має бути досягнутий опір заземлення < 10 Ом).
13	Електричне обладнання	Категорію обладнання всередині та зовні ковшового елеватора слід вибирати належним чином залежно від вибухонебезпечної зони.
14	Профілактика відкладень	Уникайте горизонтальних виступів і поверхонь. Частина башмаку має бути спроектована таким чином, щоб її можна було легко чистити.
15	Зазор між рухомими частинами та корпусом	> 25 мм, залежно від висоти та продуктивності. Специфічні ситуації (наприклад, сильне вітрове навантаження) можуть вимагати додаткових відстаней або засобів контролю.
16	Ущільнення валів	Ущільнення повинні бути безпечними відповідно до EN 13463-5
17	Підшипники	Бажано розташовувати поза корпусом відповідно до EN 13463-5
18	Система натягу стрічки	Необхідно вжити заходів для забезпечення збереження цілісності відповідно до EN 13463-5.
19	Системи передачі потужності, зчеплення та муфти	Обладнання за межами ковшового елеватора слід вибирати належним чином залежно від небезпечної зони.
20	Гальма та гальмівні системи	Для ковшових елеваторів висотою > 10 м і продуктивністю > 10 м3/год рекомендована система проти зворотнього ходу стрічки.
21	Головний шків і завантажувальний шків, кріплення шків-вал	Головка: ключ або зварений і конічний запірний пристрій Башмак: ключ або конічний замок

Таблиця 4 – Додаткові рекомендації щодо ковшових елеваторів з внутрішньою категорією 2

№	Вимога	Інформація
1	Пристрій виявлення ковзання	Контролюйте швидкість приводу та завантажувального шківа: при різниці >10 % активуйте сигналізацію та зупиніть ковшовий елеватор.
2	Пристрій виявлення несувісності	Слідкуйте за горизонтальним рухом стрічки. Якщо відстань до корпусу стає занадто малою протягом максимального періоду 5 с, активуйте сигналізацію та зупиніть ковшовий елеватор. Якщо невідповідність виявлено пристроєм контролю температури на пластинах тертя, сигналізація та зупинка повинні відбутися без затримки часу.
3	Контроль температури підшипників	Слідкуйте за температурою підшипника. Якщо температура підшипника значно перевищує температуру під час нормальної роботи, увімкніть сигнал тривоги та зупиніть ковшовий елеватор.

ПРИМІТКА 3 Може бути рекомендовано визначити рівень попередньої тривоги, який не зупиняє ковшовий елеватор. Рівень попередньої тривоги можна використовувати, наприклад, для проведення профілактичного обслуговування або для контрольованої зупинки заводу.

Системи контролю джерел займання повинні відповідати IPL 1 згідно з EN 13463-6.

Коментар: під категорією 2 мається на увазі вибухонебезпечна Зона 21.

Додаткові вимоги до ковшових елеваторів внутрішньої категорії 1.

Через складність механічних систем ковшових елеваторів, неможливо дати загальні застереження для обладнання категорії 1. Повинна бути виконана індивідуальна оцінка ризику з урахуванням рідкісних несправностей.

Для ковшових елеваторів категорії 1 також необхідні заходи для запобігання транспортуванню джерел займання з ковшового елеватора до підключеного обладнання. Якщо на основі аналізу ризику зроблено висновок, що рівень ризику є прийнятним, ці заходи не потрібні, але ковшовий елеватор не може стати обладнанням 1 категорії на його межі.

Якщо під час рідкісних несправностей неможливо запобігти джерелам займання, на додаток до вимог категорії 2 необхідно вжити заходів щодо зменшення наслідків вибуху. Додаткову інформацію про дизайн дивіться у 6.3.3. Заходи ізоляції вибуху повинні запобігати поширенню вибуху на суміжне обладнання.

Під категорією 1 мається на увазі вибухонебезпечна Зона 20.

6.3.2.2 Джерела займання, введені або діючі ззовні

Окрім внутрішніх джерел займання в обладнанні, слід враховувати, що джерела займання, введені ззовні, також стають ефективними залежно від конфігурації обладнання та умов експлуатації.

В першу чергу слід розглянути потрапляння сторонніх матеріалів і осередків тління. Виникнення таких джерел займання суттєво залежить від розташування ковшового елеватора в технологічній лінії і таким чином, від процесів, що відбуваються до норії. Отже, сторонні матеріали з більшою ймовірністю потраплять у приймальний ковшовий елеватор, ніж у ковшовий елеватор, який використовується виключно для транспортування очищеного матеріалу.

Також несправності процесу (наприклад, закупорка випускного отвору) можуть призвести до займання в ковшовому елеваторі.

Таблиця 5 показує типові джерела займання, які не створюються безпосередньо самим ковшовим елеватором і заходи для запобігання тому, щоб джерела займання стали ефективними.

Таблиця 5 – Заходи, спрямовані на те, щоб джерела займання, які вводяться або діють ззовні, не стали ефективними

Потенційні джерела займання	Заходи, що запобігають утворенню ефективних джерел займання
Гарячі поверхні	Технічні заходи: • Запобігання потраплянню сторонніх предметів, наприклад очищення матеріалу який буде транспортуватися (сепаратор), захисна сітка та/або магнітні сепаратори у вхідному жолобі; • Запобігання блокування на виході, наприклад датчик рівня у випускному жолобі. А також Організаційні заходи: • Дозвільна система, технічне обслуговування.
Полум'я та гарячі гази, включаючи гарячі частинки	• Виявлення гарячих часток в живильних установках з усуненням іскор і гарячих часток • Ізоляція вибуху
Механічні іскри	Технічні заходи: • Запобігання потраплянню сторонніх предметів, наприклад очищення матеріалу який буде транспортуватися (сепаратор), захисна сітка та/або магнітні сепаратори у вхідному жолобі; • Запобігання блокування на виході, наприклад датчик рівня у випускному жолобі. А також Організаційні заходи: • Дозвільна система, технічне обслуговування.
Блискавка	Відповідна конструкція системи блискавкозахисту (див. ДСТУ EN 62305)

Контроль над джерелами займання, введеними ззовні, повинен бути наведений в інструкції користувача.

Додаткові захисні заходи:

Залежно від оцінки ризику вибуху пилу для процесу, у який інтегровано ковшовий елеватор, можуть знадобитися додаткові заходи щодо зменшення наслідків вибуху.

6.3.2.3 Джерела займання від сипучого матеріалу

Самозаймання можна уникнути шляхом короткочасного зберігання продукту, шляхом очищення продукту та шляхом зменшення вологи та контролю вмісту вологи продукту (зазвичай менше 16% для самозаймання внаслідок мікробіологічних процесів при температурі зовнішнього середовища).

Температури процесу повинні бути нижчими (залежно від об’єму) температури самозаймання сипучого матеріалу.

Найважливішим організаційним заходом запобігання самозайманню всередині ковшового елеватора є періодичне очищення башмака ковшового елеватора для видалення відкладень продукту. Можна розглянути можливість використання ковшових елеваторів із самоочищенням.

Додаткові захисні заходи:
Залежно від оцінки ризику вибуху пилу для процесу у який інтегровано ковшовий елеватор, можуть знадобитися додаткові заходи щодо зменшення наслідків вибуху.

6.3.З Заходи захисту

Проектування вибухозахисту передбачає зниження залишкового тиску вибуху до такого рівня, щоб не перевищувати стійкість до тиску вибуху ковшового елеватора. Методи захисту від вибуху включають придушення вибуху та скидання тиску вибуху. Ковшовий елеватор також може бути розроблений таким чином, щоб витримувати максимальний очікуваний тиск вибуху (вибухостійка конструкція). Ці методи слід використовувати в поєднанні з ізоляцією вибуху.

У разі вибуху в ковшовому елеваторі, електроживлення ковшового елеватора та відповідних технологічних частин повинно автоматично вимикатись.

Інструкції з проектування скидання тиску вибуху наведені в Додатку В.

Інструкції з проектування систем придушення вибуху наведені в Додатку С.

Вибухостійка конструкція повинна бути розроблена або для Рmах, або для Pred, коли застосовується система скидання тиску вибуху або придушення вибуху. Вимоги до конструкції дивіться у ДСТУ EN 14460.

Методи пасивної ізоляції включають, але не обмежуються:

Роторні клапани (сертифіковані згідно ДСТУ EN 15089);
Дівертери (лише для аспіраційних повітропроводів) (відповідно до ДСТУ EN 16020);
Пробки з матеріалів з доведеною ефективністю.

Методи активної ізоляції включають, але не обмежуються:

Хімічні HRD бар’єри (відповідно до ДСТУ EN 15089);
Швидкодіючі клапани (шибери) (згідно ДСТУ EN 15089).

7 Інформація для використання

7.1 Загальні положення

Додатково до інформації згідно EN 13463-1 необхідно надати таку додаткову інформацію:

а) Інформацію про використання за призначенням, таку як обмеження на матеріали які можуть транспортуватись та умови процесу;

b) Якщо використовується інерція, надати відповідну інформацію про рівень витоку, наприклад герметичність ущільнювачів фланців і оглядових дверцят, тощо;

c) У разі вибуху в ковшовому елеваторі ковшовий елеватор і відповідні частини технології повинні автоматично вимикатися.

d) Інструкції з транспортування. У деяких випадках це повинно включати рекомендації щодо спеціальних механізмів підйому, призначених для мінімізації викривлення обладнання.

е) Інструкції щодо зберігання. Особливі вказівки щодо зберігання обладнання.

f) Інструкцію з монтажу та введення в експлуатацію. Інструкція повинна охоплювати принаймні конкретну інформацію для забезпечення належного встановлення та функціонування, всіх профілактичних і захисних заходів і систем, як визначено в 6.2.

g) Керівництво з експлуатації та технічного обслуговування. Посібник повинен, принаймні, охоплювати наступне, якщо це необхідно:

Показник стійкості до тиску вибуху корпусу ковшового елеватора;
Технічне обслуговування, необхідне для систем запобігання та захисту, як визначено в 6.2;
Відомості про перевірки та дії після вибуху чи пожежі;
Особливі застереження. Користувачі повинні враховувати ризики пожежі та вибуху, які починаються деінде в будівлі або процесі. У цьому випадку може знадобитися автоматично зупинити транспортні системи та встановити пристрої/ системи ізоляції вибуху. Якщо ковшовий елеватор буде обладнано мембранами скидання тиску вибуху, інструкція користувача повинна містити поради щодо додаткових небезпек, які можуть створювати ці мембрани і посилатися на поради в ДСТУ EN 14491.

h) Сторонні матеріали. Виробник ковшового елеватора повинен повідомити користувача про будь-які обмеження щодо проникнення сторонніх матеріалів, наприклад болтів або каміння.

i) Регулярні перевірки, обслуговування та чищення. Посібник з експлуатації та технічного обслуговування має інформувати користувача про те, що властивості ковшових елеваторів і аксесуарів до них можуть бути збережені лише за умови проведення планових перевірок, обслуговування та чищення. Посібник повинен стосуватися принаймні наступного:

Вимоги, щоб інтервали між регулярними перевірками вибиралися з урахуванням конкретних умов експлуатації. Наприклад, час між перевірками може знадобитися скоротити, якщо ковшовий елеватор піддається впливу абразивного пилу та корозійної атмосфери. Особливо слід враховувати неочікуваний шум, температуру та вібрацію. У зв’язку з появою помітних проблем ковшовий елеватор необхідно вивести з експлуатації та провести огляд;
Повинен містити список рекомендованих запасних частин разом з необхідною сервісною інформацією та рекомендованими інтервалами (візуального) огляду;
Повинен інформувати, що спеціальна перевірка має бути присвячена зношенню компонентів, таких як підшипники, стрічки тощо. Необхідно перевірити правильне натягнення стрічки, щоб уникнути ковзання;
Повинен вимагати, щоб ковші елеватора були перевірені на наявність пошкоджень, які можуть порушити зазори між ковшем/корпусом;
Повинен вимагати, щоб, якщо ковшовий елеватор має різні категорії всередині та зовні, ущільнювачі, що утворюють частину корпусу, перевірялися на наявність пошкоджень та замінювалися, якщо необхідно;
Повинен вимагати регулярної перевірки встановлених пристроїв моніторингу (таких як температура підшипників, датчики зміщення, контроль ковзання, систем моніторингу або подібних пристроїв), що дозволяє робити це відповідно до інструкції користувача, якщо це показало необхідність більш часті перевірки;
Повинен вимагати регулярних операцій очищення через відповідні проміжки часу у всіх випадках, коли очікується, що пил утворює шари на поверхнях ковшового елеватора та його компонентів.

7.2 Маркування

Маркування має відповідати EN 13463-1.

Приклад таблички шильда наведено в Додатку Е.

Додаток А
(інформаційний)
Приклади/типи ковшових елеваторів

А.1 Ковшовий елеватор з двома колонами

Ковшовий елеватор, у якому головка та башмак з’єднані двома ніжками (колонами) – одна містить стрічку та ковші, що рухаються до голови, наповнені продуктом, що називається «верхня колона». Інша ніжка (колона) містить стрічку і порожні ковші, що рухаються назад до башмака, відома як «нижня колона». Див. рис. А.1.

Позначення:

Вигнутий корпус головки
Кріплення двигуна з пресованої сталі
Двигун
Напрямок ходу
З’ємна кришка для інспекція
Пресовані сталеві ковші (опції з нержавіючої сталі та пластику)
Стрічка, армований синтетичним каучуком
Пристрій для натягу стрічки
Боковий вхід
(не показано) Завантажувальний шків із сталі (опціонально конічний шків)
Повністю коронований шків зі сталевою головкою (опціонально із затримкою для запобігання ковзанню стрічки)
Люк доступу в головку
Вихід (кутовий або вертикальний)
Вал кріплення передачі редуктора
Повністю закрита система приводних пасів
Пластина для з’єднання колон
Пресована сталева колона
Верхня кришка башмаку
Задній вхід (опціонально)
Штампований корпус башмака
Фланцеві підшипники та кришки
Бічна кришка башмака (з обох сторін)

Рисунок А.1 – Загальний вигляд стрічково ковшового елеватора з двома колонами

А.2 Ковшовий елеватор з однією колоною

Ковшовий елеватор, в якому голова і башмак з’єднані однією колоною (ногою), яка містить стрічку і ковші. Див. Рисунок А.2.

Позначення:

Вигнутий корпус головки
Люк доступу в головку
Вихід матеріалу (кутовий або вертикальний)
Напрямок ходу
Пресована сталева колона
З’ємна кришка для інспекції
Пристрій натягу стрічки
Двигун
Повністю закрита система приводних пасів
Боковий вхід
Башмак з пресованої сталі
Фланцеві підшипники та кришки
Бічна кришка башмака (з обох сторін)

Рисунок А.2 – Загальний вигляд стрічково ковшового елеватора з однією колоною

А.3 Стрічковий ковшовий елеватор

Ковші прикріплені до гнучкої цільної стрічки, яка проходить навколо шківа як у головці, так і башмаку ковшового елеватора.

А.4 Ланцюговий ковшовий елеватор

Ковші прикріплені до безперервного ланцюга або ланцюгів, які обертаються навколо зірочок у головці та башмаку ковшового елеватора.

А.5 Ковшовий елеватор типу Z

Ковшові елеватори типу Z – це тип ланцюгових ковшових елеваторів, які працюють на повільній швидкості та зазвичай не використовуються для транспортування горючого пилу. Дивіться Рисунок А.З.

Позначення:

Мотор-редуктор
Приводний ланцюг
Фланцевий підшипник
Підшипник запобігання сходу
Фланцевий підшипник
Приймальний підшипник
Механізм натягу
Фланцевий підшипник
Ківш
Фланцевий підшипник
Зірочка

Рисунок А.З Ковшовий елеватор типу Z

А.6 Ковші

Ковші, як правило є відкритими контейнерами, виготовленими з м’якої сталі, нержавіючої сталі або пластику. Використовуються також бездонні ковші і продукт транспортується безперервною колоною «масово».

А.7 Конструкційні матеріали

Ковшові елеватори, як правило, виготовляються з м’якої сталі, нержавіючої сталі або алюмінію. Проте все ще працюють старі дерев’яні норії.

А.8 Швидкість стрічки

Ковшові елеватори зазвичай рухаються зі швидкістю від 1 до 4 м/с. Зазвичай вони оснащені пристроєм для запобігання зворотному ходу (зворотна зупинка), щоб запобігти засміченню якщо ковшовий елеватор зупиняється, коли верхня нога все ще заповнена продуктом.

Додаток B
(інформаційний)
Керівництво по скиданню тиску вибуху

В.1 Загальні положення

Наступне керівництво базується на звітах, наведених у бібліографії (Holbrow та ін., Roser та ін.).

Розривна мембрана скидання тиску вибуху ковшових елеваторів призначений для запобігання перевищенню внутрішнього тиску вибуху над міцністю корпусу ковшового елеватора. Максимально дозволений тиск вибуху всередині ковшового елеватора є зниженим залишковим тиском вибуху Pred.

Для застосування цієї частини технічного звіту необхідні такі умови.

Розривні мембрани скидання тиску вибуху повинні бути розташовані так, щоб ніщо не перешкоджало ефективності процесу скидання тиску. Персонал і завод не повинні піддаватися ризику через дію скидання тиску вибуху.

Площа отворів скидання тиску вибуху повинна дорівнювати або перевищувати площу внутрішнього поперечного перерізу колони/колон ковшового елеватора.

Мінімальна площа отвору скидання тиску вибуху для головки та башмаку повинна дорівнювати площі внутрішнього поперечного перерізу ноги.

Розривні мембрани (клапани) скидання тиску вибуху повинні відповідати ДСТУ EN 14797. Статичний надлишковий тиск активації клапану скидання тиску вибуху Pstat, не повинен перевищувати 0,1 бар.

Рекомендації щодо проектування скидання тиску вибуху надано для пилу з Рmах < 10 бар і значеннями Kst до 200 бар м с-1.

Нині випробування пройдені тільки для ковшових елеваторів прямокутного перетину (до 0,5 м2 для двох колон і 2 м2 для однієї колони). Круглі колони та більші поперечні перерізи вимагають додаткових міркувань. Наведені нижче вказівки можуть не відображати ці випадки.

Скидання тиску вибуху

Для скидання тиску вибуху з ковшових елеваторів застосовується розривна мембрана типу Vent PRO. В разі вибуху в норії, тиск всередині корпусу починає зростати, мембрана розривається та скидає надлишковий тиск, таким чином захищаючи корпус норії від руйнування.
Тиск вибуху та полум'я повинно бути скинуто в безпечну зону, щоб не завдати шкоди персоналу, технологічному обладнанню та будівлям.

В.2 Керівництво по скиданню тиску вибуху для ковшових елеваторів з двома колонами

Наведені вказівки дійсні за таких умов:

Відстань між ковшами < 280 мм;
Прямокутний переріз колон ковшового елеватора;
Вільна площа по відношенню до площі поперечного перерізу (CSA) колон ковшового елеватора < 60 %;
Площа отвору скидання тиску вибуху ≥ площі поперечного перерізу (CSA) колони ковшового елеватора. На обидві колони ковшового елеватора встановлені розривні мембрани скидання тиску вибуху;
Необхідна висота отвору скидання тиску вибуху ≥ 1,5 х крок ковша;
Статичний надлишковий тиск активації Pstat ≤ 0,1 бар;
Металеві або пластикові ковші (див. 8.4);
Максимальна площа внутрішнього перерізу однієї колони 0,5 м2.

Ці правила застосовуються до отворів скидання тиску, розташованих з одного боку колони ковшового елеватора. Може знадобитися розташувати отвори скидання тиску вибуху з двох сторін колони. Загальна ефективна площа цих двох отворів скидання тиску вибуху повинна дорівнювати принаймні площі одного отвору скидання тиску вибуху, який вони замінюють; тобто площа двох отворів = площі поперечного перерізу колони.

Якщо є вимога розташувати отвір скидання тиску вибуху на башмак, але на башмаку його встановити неможливо, отвір скидання тиску вибуху слід розташувати на обох колонах якомога ближче до башмаку. Відстань між нижнім краєм отвору скидання тиску вибуху та верхньою частиною башмаку не повинна перевищувати 0,5 (50%) кроку встановлення отворів скидання тиску вибуху або в межах 3 м. від башмаку, залежно від того, яке значення є меншим. Той самий критерій застосовується до головки, коли встановлення отворів скидання тиску вибуху на головку непрактично.

Переконайтеся, що стрічка не перешкоджає процесу скидання тиску вибуху. Наприклад цього можна досягти шляхом розміщення отворів скидання тиску вибуху навпроти стрічки. На Рисунку В.1 показані допустимі місця розташування отворів скидання тиску вибуху на колонах, відносно стрічки або ланцюга.

Позначення:

Розривна мембрана скидання тиску вибуху, розташована на стінці колони під прямим кутом до стрічки або ланцюга;
Розривна мембрана скидання тиску вибуху, розташована на стінці колони, навпроти стрічки або ланцюга;
Кроки між ковшами;
Необхідна площа скидання тиску вибуху ≥ CSA; необхідна висота висота отвору скидання тиску вибуху ≥ 1,5 х кроку ковшів.

Рисунок В.1 – Розташування отворів скидання тиску вибуху на ніжках ковшового елеватора

Ковшовий елеватор повинен бути розрахований на знижений залишковий тиск вибуху з урахуванням ослаблення конструкції за рахунок отворів скидання тиску вибуху і сил віддачі, що виникають у процесі скидання тиску вибуху. Силу віддачі можна розрахувати за формулою в ДСТУ EN 14491. Довжину полум’я можна розрахувати за формулою в ДСТУ EN 14491, приймаючи об’єм як об’єм між двома послідовними отворами скидання тиску вибуху. Вплив зовнішнього тиску поблизу отвору скидання тиску вибуху можна розрахувати за формулою в ДСТУ EN 14491, використовуючи об’єм як об’єм між двома послідовними отворами скидання тиску вибуху. На великих відстанях від отвору скидання тиску вибуху необхідно враховувати вплив кількох отворів. Як орієнтовне наближення, зовнішній надлишковий тиск від різних отворів у певному місці, має бути підсумований.

На Рисунку В.2 показано необхідну стійкість ковшового елеватору до тиску для різних значень Kst і конфігурацій встановлення отворів скидання тиску вибуху.

Позначення:

Х – Kst [бар · м/с]
У – Pred [бар]

Рисунок В.2 – Необхідна стійкість до тиску для різних значень Kst і конфігурацій встановлення отворів скидання тиску вибуху (див. Таблицю В.1)

Криві представлені наступною формулою:

Pred =ехр (а • Кst^c + b)

№ Кривої	Конфігурація розташування отворів (крок встановлення)	Коефіцієнт a	Коефіцієнт b	Коефіцієнт c
1	Головка + башмак + колони (крок 3 м.)	3,292•10^-6	-1,957	2,5
2	Головка + башмак + колони (крок 6 м.)	0,438	-5,761	0,5
3	Головка + колони (крок 3 м.)	-67,98	5,467	-0,5
4	Головка + колони (крок 6 м.)	-401,6	2,78	-1
5	Головка + колони (крок 12 метрів) або тільки головка якщо висота колон <12 м.	0,673	-7,74	0,5

Таблиця В.1 – конфігурація встановлення отворів скидання тиску вибуху

Позначення:

a – крок встановлення
_▯ – Розривна мембрана

Рисунок В.З – Максимальна відстань встановлення отворів скидання тиску вибуху на прикладі конфігурації отворів (2) і (5) (див. Рисунок В.2)

В.З Керівництво по скиданню тиску вибуху для ковшових елеваторів з однією колоною

Наведені вказівки дійсні за таких умов:

Відстань між ковшами <450 мм.
Прямокутний переріз колони ковшового елеватора.
Вільна площа по відношенню до площі поперечного перерізу колони ковшового елеватора < 75%.
Площа отвору скидання тиску вибуху ≥ площі поперечного перерізу колони ковшового елеватора.
Статичний надлишковий тиск активації Pstat ≤ 0,1 бар;
Металеві або пластикові ковші (дивіться примітку нижче про вплив пластикових ковшів).
Максимальна площа поперечного перерізу колони 2,0 м2.

Представлене наступне керівництво:

Як мінімальна вимога, отвори скидання тиску вибуху повинні бути встановлені на голові та башмаку або якомога ближче до голови та якомога ближче до башмаку.
Для пилу зі значеннями Kst = 100 бар м/с або менше, отвори встановлені в головці та башмаку ковшового елеватора, без отворів на колоні, обмежать знижений залишковий тиск вибуху до Pred 0,5 бар.
Для пилу зі значенням Kst 80 бар м/с, крок встановлення отворів в 20 метрів обмежить знижений залишковий тиск вибуху до Pred 0,25 бар.
Для кроку отворів 3 метри використовуйте графік для норії з двома колонами (Малюнок 8.2).
Для кроку отворів 6 метрів із тиском відкриття отвору (Pstat) 0,05 бар використовуйте графік для норії з двома колонами (див. Рисунок 8.2) із Pstat 0,1 бар.
Для кроку отворів 6 м із тиском відкриття отвору (Pstat) 0,1 бар використовуйте графік для норії з двома колонами (див. Рисунок 8.2) з Pstat 0,1 бар і подвоєною міцністю ковшового елеватора.

В.4 Підвищена міцність ковшового елеватора для пластикових ковшів

Пластикові ковші підвищують тиск вибуху. Потрібна збільшена міцність ковшового елеватора, щоб витримувати вищий тиск, як зазначено нижче.

Kst [бар•м•с^-1]	Підвищення міцності ковшового елеватора
< 100	20 %
від 100 до 150	35 %
> 150 до 200	50%

В.5 Стійкість до вибуху без скидання тиску вибуху

Слід зазначити, що в цьому документі не надано вказівок щодо максимального очікуваного надлишкового тиску вибуху. Прискорення полум’я для пилу з Kst ≥ 150 бар м с-1, через довгі колони елеватора може призвести до високих піків тиску вибуху.

Для сипучих матеріалів із вмістом дрібного пилу Рmах ≤ 9 бар і Kst ≤ 100 бар м/с скидання тиску може не вимагатися незалежно від висоти елеватора, за умови, що він може витримувати тиск вибуху р ≥ 1 бар надлишкового тиску. Це стосується таких умов:

Нявність джерела займання всередині норії (відсутність запалювання струменем полум’я від підключеного обладнання);
Органічний пил;
Прямокутний переріз колон ковшового елеватора;
Вільна площа по відношенню до площі поперечного перерізу ніжок ковшового елеватора < 60 %;
Металеві ковші;
Відстань ковша ≤ 280 мм;
Максимальна площа внутрішнього перерізу однієї колони 0,5 м2.

Додаток C
(інформаційний)
Керівництво по придушенню вибуху

Ці вказівки базуються на випробуваннях систем придушення вибуху, проведених у двох колонному ковшовому елеваторі, як описано в «Дослідницькому проекті G-05-0801» (2011) М. Roser, А. Vogl, S. Radandt який вважається найсучаснішим знанням. Можливі інші схеми захисту та специфічні відхилення виробника від орієнтовних результатів, наведених у цьому Додатку С. Система придушення вибуху, а також посібник із застосування повинні відповідати вимогам ДСТУ EN 14373 та ДСТУ EN 15089.

Один HRD балон придушення вибуху встановлювався на башмаку ковшового елеватора і один на головці. Додаткові HRD бар’єри були розташовані в кожній колоні ковшового елеватора (див. Рисунок С.1). Датчики тиску, а також датчики спалаху системи виявлення вибуху були встановлені на головці та башмаку ковшового елеватора або поблизу них.

HRD система придушення вибуху

Під системою придушення вибуху, мається на увазі активна High Rate Discharge (HRD) система вибухозахисту.
Принцип роботи системи придушення вибуху: контролер постійно оцінює показання з датчика тиску/оптичного, у разі виявлення датчиком стрибка тиску або спалаху, контролер це реєструє та посилає сигнал на активацію HRD балона, який через форсунку розпорошує всередині обладнання порошок, який придушує вибух.
Система може використовуватись для придушення вибуху (HRD система) - при встановленні но корпус обладнання, та для ізоляції вибуху (HRD бар'єр) - при встановлення на самопливі/трубопроводі.

Позначення:

Pa1 – мінімальна стійкість до вибуху

Pa2 – мінімальна стійкість до вибуху

l – відстань встановлення

Рисунок С.1 – Схема ковшового елеватора з системою придушення вибуху

Відстані встановлення бар’єрів “l” і необхідну стійкість до вибуху Ра дивіться в Таблиці С.1.

Для припинення розповсюдження вибуху від головки або башмака по колонам норії використовуються HRD бар’єри. Експериментальні дослідження показали, що без таких бар’єрів поширення полум’я може відбуватися від башмака ковшового елеватора або від головки ковшового елеватора до колон ковшового елеватора навіть коли надлишковий тиск вибуху ще досить низький (від 20 до 60 мбар). Тому, якщо застосовуються датчики тиску, бар’єри повинні бути встановлені на досить великих відстанях від голови та башмаку, щоб зупинити поширення вибуху. Наслідком такої великої відстані є те, що зменшений тиск вибуху буде високим. Використання датчикив полум’я дозволяє встановити HRD бар’єри на коротших відстанях і призводять до зменшення зниженого залишкового тиску вибуху. Якщо вибух починається в колонах, найкращим методом виявлення вибуху є датчики тиску. Таким чином, оптимальний захист може бути досягнутий при комбінації датчиків тиску та полум’я.

У Таблиці С.1 наведені орієнтовні результати рекомендованої стійкості норії до тиску вибуху та необхідної відстані встановлення HRD бар’єрів при займанні в головці або башмаку. Наведено приклад впливу типу системи виявлення вибуху (датчики тиску або датчики полум’я) і налаштувань системи виявлення вибуху (у випадку датчиків тиску). Тиск активації Pact являє собою надлишковий тиск вибуху саме в момент активації балонів.

Таблиця С.1 – Інформація про рекомендовану стійкість до вибуху ковшового елеватора з двома колонами та необхідну відстань встановлення HRD бар’єрів у верхній і нижній частині
(див. рис. С.1)

Виявлення	Відстань встановлення l [м]	Мінімальна стійкість до вибуху Pa1 [barg]	Мінімальна стійкість до вибуху Pa2 [barg]
Датчик тиску Pact ≤ 110 mbarg	8	1,5	1,2
Датчик тиску Pact ≤ 80 mbarg	6	1,0	0,7
Датчик тиску Pact ≤ 30 mbarg	5	0,7	0,4
Датчик полум'я	1,5	0,3	0,2

Інформація, наведена в Таблиці С.1, дійсна за таких умов:

Максимальний надлишковий тиск вибуху пилу: Рmax ≤ 9 бар;
Значення Kst: Kst ≤ 150 бар·м·с- 1;
Ковшовий елеватор з двома колонами прямокутного перерізу;
Металеві ковші;
Максимальна відстань між ковшем і корпусом: ≤ 70 мм;
Максимальний крок ковша: ≤ 280 мм;
Речовина для придушення вибуху: гідрокарбонат натрію або фосфат амонію.

Якщо значення Kst для пилу становить Kst ≤ 100 бар·м·с-1 і використовується система виявлення тиску з Pact ≤ 110 мбарг у поєднанні з відстанню встановлення HRD бар’єрів 8 м, мінімальна стійкість до тиску вибуху повинна становити Ра1 = 0,3 бар і Ра2 = 0,2 бар. Якщо використовуються дотчики полум’я, достатньо стійкості до тиску Pa1 = Ра2 ≥ 0,1 бар.

У разі пилу з 150 < Kst ≤ 200 бар·м·с-1 датчики полум’я в поєднанні з відстанню встановлення HRD бар’єрів 5 м і стійкістю до тиску Pa1 ≥ 1,0 бар і Ра2 ≥ 0,5 бар є обов’язковим.

Необхідна кількість та об’єм HRD балонів залежить від об’єму головки та башмака ковшового елеватора, а також від площі поперечного перерізу колон ковшового елеватора. Його слід брати з інструкції із застосування виробника системи придушення вибуху.

Додаток D
(інформаційний)
Приклад оцінки небезпеки займання

D.1 Цільове використання

Обладнання являє собою ковшовий елеватор, призначений для використання в місцях, де джерела викиду легкозаймистих матеріалів створює потенційно вибухонебезпечну атмосферу Зони 22 всередині будівлі.

Всередині ковшового елеватора присутня Зона 20.

Ковшовий елеватор приводиться в рух електричним двигуном, який був сертифікований уповноваженим органом як електричне обладнання Категорії 2 і підходить для потенційно вибухонебезпечної атмосфери, що його оточує.

D.2 Конструкція

Він призначений для вертикального транспортування горючого порошку. Вважається, що чутливість порошку до займання дуже висока, тому всі потенційні джерела займання враховуються. Залежно від чутливості до займання фактичного порошку, що транспортується ковшовим елеватором, деякі джерела займання можуть бути не релевантніми.

Ковшовий елеватор містить два шківи, закріплені на своїй осі, яка обертається на двох підшипниках кожен. Підшипники кріпляться безпосередньо на корпусі. Головний шків приводиться в рух електродвигуном через редуктор і гумову муфту. На цьому місці також встановлений зворотний механізм для запобігання зворотному ходу ковшового елеватора. Вісь шківа башмаку можна відрегулювати вручну, щоб ремінь був натягнутим. стрічка вогнезахищена і антистатична. Обидві поверхні шківів шорсткі, щоб покращити зчеплення з стрічкою. Ковшовий елеватор виготовлений з вуглецевої сталі з ковшами з вуглецевої сталі. Швидкість ковшового елеватора 2 м/с. Є відкриті, легкі, металеві або пластикові частини. Ведучий шків має вагу 60 кг.

Ковшовий елеватор оснащений пристроєм виявлення ковзання за допомогою контролю кількості обертів. При надто низьких обертах двигун зупиняється. Двигун має потужність 10 кВт.

D.3 Оцінка небезпеки займання

Оцінка небезпеки займання згідно з EN 13463-1 була проведена для наступних компонентів цього ковшового елеватора:

Шківи (див. Таблицю 0.1);
Підшипники (див. Таблицю 0.2);
Вали (див. Таблицю 0.3);
Стрічка (див. Таблицю 0.4);
Ковші (див. Таблицю 0.5);

Для допоміжного обладнання, такого як муфти, редуктори, гальма та електродвигун, оцінка небезпеки займання повинна проводитися згідно до відповідного стандарту.

Зовні норії (Зона 22) під час нормальної роботи не очікується потенційних джерел займання.

Всередині норії (Зона 20) слід взяти до уваги, що крім передбачуваних несправностей, рідкісні несправності також можуть призвести до потенційних джерел займання, головним чином до виділення тепла та механічних іскор:

Закупорка ковшового елеватора через переповнення призведе до ковзання та утворення тепла. Якщо виявлення ковзання не вдається, це може призвести до займання.
Порушення регулювання натягу призводить до зісковзування стрічки. Якщо виявлення ковзання не вдається, це може призвести до займання.
Зміщення стрічки, що призводить до механічного тертя стрічки та ковшів об корпус: утворення тепла та займання.
Розрив стрічки призведе до механічного тертя: утворення тепла і займання.
Вихід з ладу валу.
Вихід з ладу одного з підшипників: утворення тепла на підшипнику, а також можливе зміщення осі та шківа.
Порушення фіксації шківа на його осі.
Поломка муфти.

Для кожного компонента оцінка небезпеки займання проілюстрована як приклад.

ПРИМІТКА: З прикладами оцінки небезпеки займання Таблиць D.1 – D.5 ви можете ознайомитись в оригінальному документі.

Таблиця D.1 – оцінка небезпеки займання для шківів.

Таблиця D.2 – оцінка небезпеки займання для осей (валів).

Таблиця D.З – оцінка небезпеки займання підшипників.

Таблиця D.4 – оцінка небезпеки займання стрічки.

Таблиця D.5 – оцінка небезпеки займання для ковшів.

Додаток E
(інформаційний)
Приклад таблички шильду

Додаток F
(інформаційний)
Керівництво з оцінки ймовірності утворення вибухонебезпечного середовища

Наступні типові приклади можна використовувати як керівництво:

1. Зерно

Зерно (таке як пшениця, ячмінь, кукурудза), яке не було очищене, може бути досить запиленим і його слід розглядати як Приклад А. Лише після ретельного очищення, наприклад за допомогою аспіратора/сепаратора, можна припустити Приклад В.

Примітки:

Очищення за допомогою аспіратора полягає у видаленні дрібних частинок із зерна у вільному падінні сильним зустрічним потоком повітря. Видалення пилу на ковшовому елеваторі або на впускному жолобі може певною мірою зменшити концентрацію пилу, але не може розглядатися як очищення.
Залежно від походження продукту він може містити різний вміст дрібних частинок, отже вміст дрібних частинок може змінюватися в часі. Для цілей цього аналізу рекомендується припустити найгіршу умову.
У деяких сільськогосподарських продуктах частина пилу може бути негорючою (наприклад ґрунт).

2. Насіння олійних культур

Такі продукти, як соєві боби та насіння соняшнику, досить жирні, тому насіння майже не утворюють пилу. Однак для соєвих бобів відомо, що лушпиння не є жирним і якщо продукт не ретельно очистити, це призведе до серйозних хмар пилу, подібно до Прикладу А. Для насіння соняшнику лушпиння більш волокнисте і майже не призведе до утворення пилу: подібно до Прикладу В.

3. Пелети

Гранули зазвичай складаються з дрібних частинок, змішаних зі сполучною речовиною та спресовані. Ймовірність утворення пилу в основному залежить від використовуваного заповнювача:

При нанесенні води (що є звичайним для деревних гранул) гранули легко розпадаються, і слід очікувати утворення пилу, як у Прикладі А.
При застосуванні олій або жирів (що зазвичай для кормів) навряд чи слід очікувати утворення пилу: як у Прикладі В.

4. Цукор

Сухий рафінований цукор – дуже крихкий матеріал. Будь-які маніпуляції з цим типом цукру (наприклад, шнекові конвеєри, розвантажувальні операції) призведуть до збільшення кількості пилу. Тому загалом ковшові елеватори, що транспортують сухий рафінований цукор, слід вважати аналогічним Прикладу А. Лише тоді, коли умови процесу такі, що пил малоймовірний, можна припустити, ситуацію подібно до Прикладу В; як типовий приклад: перший ковшовий елеватор, що транспортує свіжий цукор із сушарки.

Приклад вибухозахиту норій згідно CEN/TR 16829

Вибухозахист розривними мембранами скидання тиску вибуху, згідно Додатку B

Вибухозахист розривними мембранами скидання тиску вибуху з гасниками полум'я Flex для безпечного скидання вибуху, згідно Додатку B

Вибухозахист HRD системою придушення вибуху, згідно Додатку C

Наші послуги та системи вибухозахисту

ELEVEX – вибухозахист норій

Послуги з вибухозахисту

Розробимо індивідуальне технічне рішення
для вашого технологічного процесу

Вас також зацікавить

Переклад ДСТУ EN 14491-2017 Захисні вентильовані системи від пилового вибуху

Роз’яснення – Наказ №2259: IV Загальні вимоги щодо створення безпечних умов праці

Захист від вибуху систем аспірації

Роз’яснення – Наказ №2259: III Класифікація місць, де можливе виникнення вибухонебезпечного середовища

Роз’яснення – Наказ №2259: IV Загальні вимоги щодо створення безпечних умов праці

Getman Bogdan — Mon, 12 Aug 2024 12:39:19 +0000

Частина 4: Роз'яснення
Наказ №2259: IV. Загальні вимоги щодо створення безпечних умов праці

Назва: Мінімальні вимоги щодо безпеки та здоров’я працівників, які потенційно зазнають ризику у вибухонебезпечних середовищах.

Затверджено: Наказ Міністерства економіки України 19 квітня 2023 року №2259.

Внесено в реєстр нормативно правових актів з охорони праці: НПАОП 0.00-7.23-23.

В цій статті ми зробимо роз’яснення розділу “IV Загальні вимоги щодо створення безпечних умов праці” Наказу Міністерства Економіки України №2259 від 19.04.2023, який внесено до реєстру нормативно правових актів з охорони праці (НПАОП 0.00-7.23-23).

З роз’ясненням попередніх розділів ви можете ознайомитись за посиланнями.

Посилання на роз’яснення наступних розділів ви знайдете в кінці статті.

IV. Загальні вимоги щодо створення безпечних умов праці

1. Організаційні заходи

1. Роботодавець повинен забезпечити належне навчання та інформування з питань захисту від вибухів працівників, які працюють у місцях, де може виникнути вибухонебезпечне середовище.

Навчання з вибухозахисту

Навчання персоналу

Людський фактор є однією з основних причин інцидентів вибуху.
Необхідно організувати на підприємстві належне навчання та інформування персоналу з правил поводження в вибухонебезпечних зонах та діючих стандартів вибухозахисту обладнання.

2. У випадках, передбачених звітом:

Робота в небезпечних місцях повинна виконуватися відповідно до інструкцій, затверджених роботодавцем;

Підприємство повинно розробити та впровадити інструкції правил проведення робіт в вибухонебезпечних зонах.

Роботодавець зобов’язаний забезпечити видачу нарядів-допусків до виконання робіт підвищеної небезпеки в потенційно вибухонебезпечних середовищах, а також до виконання робіт, які в сукупності з іншими видами робіт можуть призвести до виникнення небезпечної ситуації.

Роботи у вибухонебезпечних зонах повинні виконуватись з видачею нарядів допусків та ознайомленням з інструкціями проведення робіт.

3. Наряди-допуски до виконання робіт видає перед початком робіт особа, відповідальна за їх видачу.

Підприємство повинне назначити особу відповідальну за видачу нарядів допусків для проведення робіт у вибухонебезпечних зонах.

2. Заходи щодо захисту від вибуху

1. Будь-яке витікання та/або виділення, навмісне або ні, легкозаймистих, горючих. речовина у якому газу, пари, туману або горить пилу, незалежно від того, чи можуть вони спричинити небезпеку вибуху або ні, повинні бути належним чином відведено чи переміщено в безпечне місце або, якщо це не є можливим, безпечно локалізовано чи знешкоджено будь-яким іншим відповідним методом.

Аспіраційні фільтри

Запобігання виникненню вибухонебезпечного середовища

В місцях виділення вибухонебезпечного пилу, необхідно вжити відповідні заходи:

Герметизація процесу;

Заходи придушення пилу, наприклад телескопічні рукави чи DSH бункери;

Встановлення систем аспірації.

2. Якщо вибухонебезпечне середовище містить кілька видів легкозаймістих та/або горючих речовин у формі газу, пари, туману або пилу, захисні заходи повинні відповідати максимальному вираженому ризику.

Визначення параметрів вибухонебезпечності пилу

Різні матеріали мають різні параметри вибухонебезпечності та потребують відповідного ступеню захисту та розмірів систем вибухозахисту.

Після визначення параметрів вибухонебезпечності матеріалів які присутні на підприємстві необхідно обрати або комбінувати параметри вибухолнебезпечності матеріалів таким чином, щоб обраний ступінь захисту відповідав максимальному ризику.

3. Запобіжні заходи проти небезпеки займання у вибухонебезпечному середовищі відповідно до глави 1 розділу II повинні враховувати також можливість виникнення електростатичних розрядів, коли працівники або робоче середовище можуть створювати або проводити заряд. Працівники повинні бути забезпечені відповідним спеціальним одягом, виготовленим з матеріалів, які не створюють електростатичного заряду, що може призвести до займання у вибухонебезпечному середовищі.

Якщо в результаті визначення параметрів вибухонебезпечності матеріалу, а саме MIE (мінімальна енергія займання, мДж), підтверджено що матеріал має здатність займатись від статичних зарядів, в вибухонебезпечних зонах які класифіковано як Зона 20 та 21, працівники повинні бути забезпечені антистатичним одягом та взуттям.

4. Цех, обладнання, системи захисту та будь-які пов’язані з ними допоміжні приєднані
пристрої вводяться в експлуатацію тільки в тому випадку, коли у звіті зазначено, що вони можуть бути безпечно використані в умовах вибухонебезпечного середовища. Це стосується також технологічного обладнання та допоміжних приєднаних пристроїв, які не належать до сфери дії Технічного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1055 (далі – Технічний регламент), у якості обладнання або захисних систем, якщо їх приєднання до обладнання може призвести до виникнення небезпеки займання. Необхідно вжити заходів щодо запобігання помилковому приєднанню пристроїв.

Згідно пункту 3, глави 6, розділу II звіт з вибухозахисту повинен бути складений до початку виконання робіт. Обладнання може бути введено в експлуатацію тільки в тому випадку коли в звіті щодо захисту від вибуху зазначено, що вони можуть безпечно експлуатуватись з потенційно вибухонебезпечним матеріалом.

Якщо в звіті зазначено що обладнання не відповідає мінімальним вимогам та експлуатація обладнання містить ризики, необхідно вжити всі відповідні заходи по приведенню обладнання/компонентів у відповідність мінімальним вимогам.

Необхідно розробити та впровадити стандарти вибору обладнання та мінімального рівня вибухозахисту, щоб запобігти помилковому використанню компонентів, обладнання та систем що містить ризик займання.

5. Необхідно вжити всіх запобіжних заходів для гарантування того, що робоче місце, робоче обладнання та будь-які допоміжні приєднані пристрої, до яких мають доступ працівники, спроектовані, виготовлені, змонтовані та встановлені, а також обслуговуються та експлуатуються таким чином, що небезпека вибуху зведена до мінімуму, і якщо вибух все ж станеться, він буде контрольованим або його поширення буде мінімізоване та локалізоване в межах одного робочого місця та/або робочого обладнання. На таких робочих місцях повинні бути вжиті запобіжні заходи для зниження до мінімуму небезпеки фізичного впливу вибуху на працівників.

Зменшення ймовірності вибуху

На жаль повністю виключити ймовірність вибуху неможливо але можна звижити запобіжні заходи для зменшення вірогідності та наслідків вибуху:

Організаційні заходи;

Контроль джерел займання;

Та інші.

Системи вибухозахисту

Зменшення небезпеки фізичного вплаву вибуху

Для зменшення небезпеки фізичного впливу вибуху на працівників, комплектація обладнання повинна передбачати затверджені та сертифіковані системи вибухозахисту:

Розривні мембрани скидання тиску вибуху;

Скидання тиску вибуху з фільтрацією полум'я;

Системи придушення вибуху;

Системи ізоляції вибуху;

6. У разі необхідності працівники повинні одержувати оптичні та/або звукові попередження та евакуюватися до моменту, коли може відбутися вибух.

7. Відповідно до вимог звіту необхідно передбачити та підтримувати в належному стані засоби та шляхи евакуації, щоб у разі виникнення небезпеки працівники могли швидко та безпечно залишити місця, які знаходяться під загрозою вибуху.

8. Перед першим уведенням в експлуатацію робочого місця, де є зони можливого виникнення вибухонебезпечного середовища, робоче місце повинно бути перевірено на наявність умов, які необхідні для забезпечення захисту від вибуху.

Перевірку дотримання умов, які необхідні для забезпечення захисту від вибуху, повинна проводити особа, яка є компетентною в питаннях захисту від вибуху та має відповідний досвід та/або професійну підготовку.

Необхідно проводити перевірку кожного нового робочого місця та нового технологічного обладнання на відповідність мінімальним вимогам вибухозахисту, що повинно відображатись в оновлені звіту з вибухозахисту.

9. Відповідно до оцінки ризику необхідно:

У разі відключення електропостачання, здатного привести до створення додаткової небезпеки, забезпечити безперебійну роботу обладнання і систем захисту незалежно від решти обладнання, яке в цих обставинах може бути знеструмлене;

HRD система придушення вибуху

Системи вибухозахисту поділяють на два основні типи:

Пасивна – захисна система, яка спрацьовує за рахунок тиску, що виникає внаслідок вибуху або сконструйована таким чином, що не пропускає через себе полум'я та тиск;

Активна – захисна система, яка за допомогою датчиків стежить за початком вибуху в обладнанні, та посилає сигнал на активацію вибухозахисту.

В активній системі вибухозахисту необхідно передбачити резервне живлення, для можливості роботи системи в разі знеструмлення.

Передбачити можливість ручного керування для відключення обладнання та захисних систем, включених до автоматичних процесів, що відхиляються від передбачених умов експлуатації, за умови, що це не ставить під загрозу безпеку. Це можуть робити лише компетентні працівники;

У разі спрацьовування аварійного відключення накопичена енергія повинна розсіюватися якнайшвидше і безпечніше або бути ізольована, щоб вона більше не становила небезпеки.

3. Критерії вибору обладнання та систем захисту

1. Якщо у звіті, що ґрунтується на оцінці ризику, не зазначено інше, обладнання та захисні системи для всіх місць, у яких може виникнути вибухонебезпечне середовище, повинні вибиратися відповідно до категорій, установлених у Технічному регламенті.

Технічний Регламент "Постанова КМУ №1055"

Обладнання та системи вибухозахисту для експлуатації у потенційно вибухонебезпечних зонах, повинні обиратись згідно критеріїв затверджених Технічним Регламентом постанови №1055.

Звіт з вибухозахисту розроблений на підставі оцінки ризиків допомагає реально оцінити вірогідність та можливі наслідки вибуху та обрати необхідний ступінь захисту обладнання.

2. У зазначених зонах повинні використовуватися такі категорії обладнання за умови, що вони підходять для горючих речовин у формі газу, пари або туману та/або пилу, залежно від обставин:

у зоні 0 або 20 – обладнання категорії 1;
у зоні 1 або 21 – обладнання категорії 2;
у зоні 2 або 22 – обладнання категорії 1, 2 або 3.

На жаль дати короткий коментар по цьому пункту неможливо.

З ціллю забезпечення безпечних умов праці та загалом безпеки виробництва, для обладнання та компонента який експлуатується у потенційно вибухонебезпечному середовищі встановлено безліч вимог та стандартів.

Якщо бажаєте ознайомитись з вимогами до категорій та груп обладнання, зверніться до Технічного Регламенту "обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1055.

Ознайомтесь з повним роз'ясненням Наказу №2259

Приклади вибухозахищеного обладнання у відповідності
Наказу №2259 (НПАОП 0.00-7.23-23)

Наші послуги та системи вибухозахисту

Системи вибухозахисту

Послуги з вибухозахисту

Розробимо індивідуальне технічне рішення
для вашого технологічного процесу

Вас також зацікавить

4 методи ізоляції вибуху

Переклад ДСТУ EN 14491-2017 Захисні вентильовані системи від пилового вибуху

Роз’яснення – Наказ №2259: II Обов’язки роботодавців

Вибухозахист норій

Роз’яснення – Наказ №2259: III Класифікація місць, де можливе виникнення вибухонебезпечного середовища

Getman Bogdan — Sat, 03 Aug 2024 13:13:54 +0000

Частина 3: Роз'яснення
Наказ №2259: Класифікація місць, де можливе виникнення вибухонебезпечного середовища

Затверджено: Наказ Міністерства економіки України 19 квітня 2023 року №2259.

Внесено в реєстр нормативно правових актів з охорони праці: НПАОП 0.00-7.23-23.

В цій статті ми зробимо роз’яснення розділу “III Класифікація місць, де можливе виникнення вибухонебезпечного середовища” Наказу Міністерства Економіки України №2259 від 19.04.2023, який внесено до реєстру нормативно правових актів з охорони праці (НПАОП 0.00-7.23-23).

З роз’ясненням попередніх розділів ви можете ознайомитись за посиланнями.

Посилання на роз’яснення наступних розділів ви знайдете в кінці статті.

III. Класифікація місць, де можливе виникнення вибухонебезпечного середовища

1. Місце, де можливе виникнення вибухонебезпечного середовища

1. Місце, де може виникнути вибухонебезпечне середовище з такою концентрацією, яка вимагає вжиття запобіжних заходів для захисту безпеки та здоров’я працівників, вважається небезпечним.

Безпечною вважається концентрація потенційно вибухонебезпечного пилу <50% LEL (мінімальна вибухонебезпечна концентрація).
Згідно бази даних параметрів вибухонебезпечності матеріалів, в залежності від матеріалу значення LEL в середньому становить 30...60 г/м3.
Тобто якщо в технологічному процесі присутній пил концентрація якого може досягати 15...30 г/м3, місце або зона вважається небезпечним, та потребує вжити запобіжних заходів.
Згідно Розділу II п.1 п.п.1 - під запобіжними заходами мається на увазі:

Запобігання виникненню вибухонебезпечного середовища;

Запобігання виникненню джерел займання у вибухонебезпечному середовищі;

Зменшення шкідливого впливу вибуху з метою забезпечення безпеки та здоров’я працівників.

Аспіраційні фільтри

Запобігання виникненню вибухонебезпечного середовища

Для запобігання виникненню вибухонебезпечного середовища всередині технологічного обладнання, використовуйте системи аспірації.
Для запобігання витокам пилу на зовні обладнання за можливості герметизуйте технологічний процес або використовуйте системи аспірації.

Оцінка ризиків вибуху

Запобігання виникненню джерел займання у вибухонебезпечному середовищі

Згідно ДСТУ EN 1127-1 є 13 можливих джерел займання:

Гарячі поверхні;

Полум'я і гарячі гази (включаючи гарячі частинки);

Іскри механічного походження;

Електричне обладнання;

Блукаючі струми;

Статична електрика; Блискавка;

Електромагнітні хвилі від 10^4 Гц до 3*10^12 Гц;

Електромагнітні хвилі від 3*10^12 Гц до 3*10^15 Гц;

Іонізуюче випромінювання;

Ультразвук;

Адіабатичні стиснення і ударні хвилі;

Екзотермічні реакції, включаючи самозапалювання пилу.

Для кожної вибухонебезпечної зони необхідно провести оцінку наявності кожного джерела займання, та в разі необхідності прийняти необхідно заходи.

Системи вибухозахисту

Зменшення шкідливого впливу вибуху з метою забезпечення безпеки та здоров’я працівників

Все технологічне обладнання всередині якого присутній вибухонебезпечний пил, повинно мати спеціальні пристрої вибухозахисту:

Розривні мембрани скидання тиску вибуху;
- Згідно ДСТУ EN 14491 (Захисні вентильовані системи від пилового вибуху).
Скидання тиску вибуху з фільтрацією полум'я;
- Згідно ДСТУ EN 16009 (Пристрій для безполуменевого зняття тиску вибуху).
Системи придушення вибуху;
- Згідно ДСТУ EN 14373 (Системи придушення вибуху).
Системи ізоляції вибуху;
- Згідно ДСТУ EN 15089 (Системи вибухоізоляційні).

2. Місце, де не очікується виникнення вибухонебезпечного середовища з такою концентрацією, яка вимагає вжиття запобіжних заходів, небезпечним не вважається.

Якщо в результаті досліджень було доведено, що концентрація пилу становить <50% LEL, місце вважається безпечним, та не потребує запобіжних заходів.

3. Легкозаймисті та/або горючі речовини вважаються матеріалами, які можуть утворювати вибухонебезпечне середовище, якщо дослідження їх властивостей не показало, що в сумішах із повітрям вони не здатні самостійно викликати вибух.

Визначення параметрів вибухонебезпечності пилу

Для визначення здатності утворювати вибухонебезпечне середовище та викликати вибух, потрібно провести лабораторні тести визначення параметрів вибухонебезпечності матеріалу.
Для визначення параметрів затверджений наступний перелік стандартів:

ДСТУ EN 14034-1:2017 Визначення характеристик вибухонебезпечних пилових хмар. Частина 1. Визначення максимального тиску спалаху (Pmax) пилових хмар

ДСТУ EN 14034-2:2017 Визначення характеристик вибухонебезпечних пилових хмар. Частина 2. Визначення максимального ступеня зростання тиску спалаху (dp/dt)max пилових хмар

ДСТУ EN 14034-3:2017 Визначення характеристик вибухонебезпечних пилових хмар. Частина 3. Визначення нижньої межі вибухонебезпечності LEL пилових хмар

ДСТУ EN 14034-4:2017 Визначення характеристик вибухонебезпечних пилових хмар. Частина 4. Визначення граничної концентрації кисню LOC пилових хмар

ДСТУ EN 13821:2017 Потенційно вибухонебезпечні середовища. Запобігання та захист від вибуху. Визначення мінімальної енергії займання пилоповітряних сумішей.

Також є можливість визначення параметрів вибухонебезпечності матеріалів по доступним базам даних вже проведених тестів, якщо в базі присутній саме ваш матеріал, можна взяти інформацію з вже проведених тестів.

2. Класифікація небезпечних місць

1. Небезпечні місця класифікуються за зонами залежно від частоти і тривалості виникнення в них вибухонебезпечного середовища.

Класифікація вибухонебезпечних зон

Класифікація вибухонебезпечних зон розділяється на 2 категорії: газ та пил:

Зони 0/1/2 відносяться до вибухонебезпечних газових атмосфер, які необхідно класифікувати згідно:

ДСТУ EN IEC 60079-10-1:2022 Вибухонебезпечні атмосфери. Частина 10-1. Класифікація зон. Вибухонебезпечні газові атмосфери.

Вибухонебезпечна газова атмосфера - суміш з повітрям за атмосферних умов легкозаймистих речовин у вигляді газу або пари, яка після займання забезпечує самостійне поширення полум'я.

Зони 20/21/22 відносяться до вибухонебезпечних газових середовищ, які необхідно класифікувати згідно:

ДСТУ EN 60079-10-2:2022 Вибухонебезпечні атмосфери. Частина 10-2. Класифікація зон. Вибухонебезпечні пилові середовища.

Вибухонебезпечна пилова атмосфера - суміш з повітрям, в атмосферних умовах, легкозаймистих речовин у вигляді пилу, який після займання забезпечує самостійне розповсюдження.

2. Обсяг заходів, яких необхідно вжити згідно з главами 1 і 2 розділу IV цих Мінімальних вимог, визначається відповідно до такої класифікації:

ATEX аудит технологічного обладнання

Необхідні заходи визначаються індивідуально, згідно "класифікація вибухонебезпечних зон", всередині/зовні обладнання/приміщення та наявності в цьому середовищі конкретних одиниць обладнання, датчиків, електричних компонентів та інших компонентів обладнання.

Для кожної одиниці обладнання та компоненту присутнього у вибухонебезпечній зону необхідно визначити необхідний обсяг заходів згідно діючих ДСТУ EN. В кожній зоні необхідний обсяг заходів визначається індивідуально.

1) Зона 0 – місце, у якому вибухонебезпечне середовище, що складається із суміші повітря та легкозаймистих речовин у вигляді газу, пари або туману, існує постійно, тривалий час або виникає часто;

2) Зона 1 – місце, у якому вибухонебезпечне середовище, що складається із суміші повітря та легкозаймистих речовин у вигляді газу, пари або туману, за нормального режиму роботи може виникати час від часу;

3) Зона 2 – місце, у якому вибухонебезпечне середовище, що складається із суміші повітря та легкозаймистих речовин у вигляді газу, пари або туману, за нормального режиму роботи, як правило, не повинно виникати, але якщо воно все ж виникає, то існує лише короткочасно;

4) Зона 20 – місце, у якому вибухонебезпечне середовище у вигляді хмари горючого пилу в повітрі є постійно або протягом тривалого часу, або виникає часто;

Приклади Зони 20:

Всередині аспіраційних повітропроводів;

Всередині аспіраційних фільтрів та циклонів;

Бункери, силоси та інші ємності;

Транспортне обладнання, за винятком деяких частин стрічкових та ланцюгових конвеєрів;

Міксери, млини, сушарки, обладнання для пакування та інше технологічне обладнання.

5) Зона 21 – місце, у якому вибухонебезпечне середовище у вигляді хмари горючого пилу в повітрі ймовірно може виникати час від часу та в разі нормального режиму роботи;

Приклади Зони 21:

Зони за межами обладнання в якому утворюється пил і в безпосередній близькості від дверцят обладнання, які часто знімаються або відкриваються під час роботи обладнання, якщо всередині присутні вибухонебезпечні пило-повітряні суміші;

Зони за межами не герметичного обладнання в якому утворюється пил, поблизу точок наповнення та спорожнення, точок відбору проб, станцій скидання вантажних автомобілів, точок пересипки, тощо, де не вживаються заходи для запобігання утворенню вибухонебезпечних пило-повітряних сумішей (не використовується аспірація, або системи придушення пилу);

Зони за межами обладнання в якому утворюється пил, де накопичуються шари пилу і де внаслідок технологічних операцій шар пилу може піднятись у повітря і утворити вибухонебезпечні суміші пилу та повітря;

Зони всередині обладнання в якому утворюється пил, де можуть виникнути вибухонебезпечні пилові хмари (але не постійно, не протягом тривалого періоду, не часто), наприклад силоси (якщо заповнюються та/або спустошуються лише зрідка) і брудна сторона фільтрів, якщо очищення фільтрувальних елементів відбувається з великими проміжками часу.

6) Зона 22 – місце, у якому відсутня ймовірність виникнення вибухонебезпечного середовища у вигляді хмари горючого пилу в повітрі в разі нормального режиму роботи, але якщо воно виникає, то існує лише короткочасно.

Приклади Зони 22:

Вихідні повітропроводи або отвори викиду повітря рукавного фільтра, тому що в разі несправності (прориву фільтрувальних елементів) можливий викид вибухонебезпечних пило-повітряних сумішей;

Місця поблизу обладнання, яке необхідно відкривати через нечасті проміжки часу, або обладнання яке з досвіду може легко утворити витік пилу через негерметичність, або внутрішній надлишковий тиск: пневматичне обладнання під надлишковим тиском, гнучкі з’єднання, які можуть пошкодитися тощо.

Місця зберігання мішків із запиленим продуктом. Під час роботи з мішками може виникнути прорив, що спричинить витік пилу;

Зони, які зазвичай класифікуються як зона 21, можуть потрапити в зону 22, якщо використовуються заходи для запобігання утворенню вибухонебезпечних сумішей пилу та повітря (використовуються система аспірації або придушення пилу). Такі заходи слід застосовувати поблизу точок наповнення та спорожнення (мішків), точок пересипки продуктів, точок відбору проб, станцій розвантаження та завантаження автомобілів, тощо;

Зони, де відкладаються шари пилу, які можуть перетворитися на вибухонебезпечні суміші пилу та повітря. Але якщо шар пилу видаляється за рахунок прибирання, до утворення товщини шару пилу який може створювати вибухонебезпечну атмосферу в разі підіймання або до утворення небезпечних пило-повітряних сумішей, зона вважається безпечною.

3. Нашарування, осади та скупчення горючого пилу слід розглядати як будь-яке інше джерело, спроможне утворити вибухонебезпечне середовище.

Шари пилу
Часто неможливо запобігти появі шарів пилу як всередині, так і зовні обладнання, оскільки ці шари є невід'ємною частиною технологічних процесів в промисловості.

Шар пилу може виступати в якості джерела займання, в результаті впливу на нього гарячих поверхонь, випромінювання тепла від устаткування або самозаймання пилу. Також шар пилу може бути джерелом утворення вибухонебезпечних пило-повітряних сумішей.

Шари пилу становлять такі небезпеки:

Первинний вибух в обладнанні, будівлі або зоні, за рахунок хвиль тиску вибуху та вібрацій може привести до перетворення шарів пилу в вибухонебезпечну пило-повітряну суміш і отже, викликати вторинний вибух, більш небезпечний, ніж первинний. Шари пилу в приміщенні потрібно мінімізувати, щоб зменшити небезпеку вторинного вибуху;

Шари пилу можуть бути запалені тепловим випромінюванням або статичним зарядом обладнання, на якому вони розташовані, що створює небезпеку пожежі;

Шари пилу можуть перетвориться в вибухонебезпечну пило-повітряну суміш, займатись від гарячої поверхні і викликати вибух. Деякі види обладнання мають такі гарячі поверхні;

Ця небезпека залежить від властивостей і товщини шарів пилу, на яку впливає спосіб прибирання. Імовірність загоряння шару пилу може контролюватися правильним вибором обладнання та ефективною системою прибирання.

4. Така класифікація застосовується до місць, де вживаються запобіжні заходи відповідно до глав 1, 2, 5 та 6 розділу II цих Мінімальних вимог.

Розділ II. Обов’язки роботодавця:

Глава 1. Заходи безпеки та захист від вибухів.

Глава 2. Оцінка ризиків вибуху.

Глава 5. Місця, де може виникнути вибухонебезпечне середовище.

Глава 6. Звіт щодо захисту від вибуху.

Більш детально з роз'ясненням вимог глав 1, 2, 5 та 6 розділу II ви можете ознайомитись за посиланням нижче.

Ознайомтесь з повним роз'ясненням Наказу №2259

Приклади вибухозахищеного обладнання у відповідності
Наказу №2259 (НПАОП 0.00-7.23-23)

Наші послуги та системи вибухозахисту

Системи вибухозахисту

Послуги з вибухозахисту

Розробимо індивідуальне технічне рішення
для вашого технологічного процесу

Вас також зацікавить

Переклад ДСТУ EN 14491-2017 Захисні вентильовані системи від пилового вибуху

Роз’яснення – Наказ №2259: III Класифікація місць, де можливе виникнення вибухонебезпечного середовища

DSH system інноваційне рішення в боротьбі з пилом

Роз’яснення – Наказ №2259: IV Загальні вимоги щодо створення безпечних умов праці

Роз’яснення – Наказ №2259: II Обов’язки роботодавців

Getman Bogdan — Fri, 02 Aug 2024 06:47:00 +0000

Частина 2: Роз'яснення
Наказ №2259
II Обов'язки роботодавців

Затверджено: Наказ Міністерства економіки України 19 квітня 2023 року №2259.

Внесено в реєстр нормативно правових актів з охорони праці: НПАОП 0.00-7.23-23.

В цій статті ми зробимо роз’яснення розділу “II Обов’язки роботодавців” Наказу Міністерства Економіки України №2259 від 19.04.2023, який внесено до реєстру нормативно правових актів з охорони праці (НПАОП 0.00-7.23-23).

З роз’ясненням попередніх розділів ви можете ознайомитись за посиланнями.

Посилання на роз’яснення наступних розділів ви знайдете в кінці статті.

II. Обов'язки роботодавців

1. Заходи безпеки та захист від вибухів

1. Роботодавець зобов’язаний ужити технічних та/або організаційних заходів для запобігання вибухам відповідно до характеру виконуваних робіт у порядку пріоритетності згідно з такими основними принципами:

Запобігання виникненню вибухонебезпечного середовища;

Мінімальна вибухонебезпечна концентрація пилу (LEL), для більшості матеріалів знаходиться в межі 30-60 г/м3. Зазвичай при відсутності систем аспірації, всередині технологічного обладнання присутня потенційно вибухонебезпечна концентрація пилу яка перевищує значення LEL.
Необхідно використовувати системи аспірації, для видалення пилу з технологічного обладнання та уникнення накопичення пилу до вибухонебезпечної концентрації.
Відкладення пилу на металевих конструкціях та обладнанні також становлять небезпеку утворення вибухонебехпечної атмосфери, пому потрібно проводити якісне прибирання та періодично проводити контроль якості прибирання.

Запобігання виникненню джерел займання у вибухонебезпечному середовищі;

Згідно ДСТУ EN 1127-1 є 13 можливих джерел займання:

Гарячі поверхні;

Полум'я і гарячі гази (включаючи гарячі частинки);

Іскри механічного походження;

Електричне обладнання;

Блукаючі струми;

Статична електрика;

Блискавка;

Електромагнітні хвилі від 10^4 Гц до 3*10^12 Гц;

Електромагнітні хвилі від 3*10^12 Гц до 3*10^15 Гц;

Іонізуюче випромінювання;

Ультразвук;

Адіабатичні стиснення і ударні хвилі;

Екзотермічні реакції, включаючи самозапалювання пилу.

Деякі з них в більшості випадків прийнято вважати не ефективними, деякі виникають тільки в результаті поломок та не становлять значних ризиків але особливого контролю потребують:

Іскри механічного походження;
- Контролювати проведення вогневих робіт в потенційно вибухонебезпечних середовищах.
Електричне обладнання;
- Все електричне обладнання встановлене в потенційно вибухонебезпечних зонах повинно мати відповідний рівень захисту згідно ДСТУ EN IEC 60079-0 та Ex сертифікацію.
Статична електрика;
- Періодично проводити перевірку заземлення.
Екзотермічні реакції, включаючи самозапалювання пилу.
- Проводити якісне прибирання відкладень пилу, щоб уникнути реакцій самозаймання.

Зменшення шкідливого впливу вибуху з метою забезпечення безпеки та здоров’я працівників.

Все технологічне обладнання всередині якого присутній вибухонебезпечний пил, повинно мати спеціальні пристрої вибухозахисту:

Розривні мембрани скидання тиску вибуху;
- Згідно ДСТУ EN 14491 (Захисні вентильовані системи від пилового вибуху).
Скидання тиску вибуху з фільтрацією полум'я;
- Згідно ДСТУ EN 16009 (Пристрій для безполуменевого зняття тиску вибуху).
Системи придушення вибуху;
- Згідно ДСТУ EN 14373 (Системи придушення вибуху).

Розривні мембрани скидання тиску вибуху

Гасник полум’я Flex

HRD система придушення вибуху

2. За необхідності ці заходи повинні поєднуватися та/або доповнюватися заходами, спрямованими на обмеження поширення вибухів, і регулярно переглядатися щоразу, коли відбуваються суттєві зміни.

Для більшості матеріалів, тиск вибуху становить близько 9 бар, в разі вибуху тиск та полум'я буде розповсюджуватись в суміжне обладнання по всім можливим отворам та трубам. Для обмеження розповсюдження тиску та полум'я, необхідно використовувати системи ізоляції вибуху:

Зворотній клапан ізоляції вибуху;
- Згідно ДСТУ EN 16447 (Клапани зворотні вибухозахищені).
HRD бар'єр ізоляції вибуху;
- Згідно ДСТУ EN 15089 (Системи вибухоізоляційні).
Шиберна засувка ізоляції вибуху;
- Згідно ДСТУ EN 15089 (Системи вибухоізоляційні).

B-Flap ізоляція вибуху

HRD бар’єр – система ізоляції вибуху

GatEx – шибер ізоляції вибуху

2. Оцінка ризиків вибуху

1. Для забезпечення безпечних умов праці роботодавець повинен оцінити ризики, що виникають у вибухонебезпечних середовищах, з урахуванням:

Імовірності утворення вибухонебезпечного середовища і тривалості його існування;

Класифікація вибухонебезпечних зон

Необхідно провести класифікацію вибухонебезпечних згідно діючих стандартів, а результати класифікації відобразити в "Звіті з вибухозахисту" та на ATEX картах:

Класифікація газових вибухонебезпечних зон;
- Згідно ДСТУ EN 60079-10-1 (Вибухонебезпечні середовища. Частина 10-1. Класифікація зон. Середовища газові вибухонебезпечні).
Класифікація пилових вибухонебезпечних зон;
- Згідно ДСТУ EN 60079-10-2 (Вибухонебезпечна атмосфера. Частина 10-2. Класифікація зон. Вибухонебезпечні пилові середовища).

Наявності джерел займання, зокрема електростатичних розрядів, здатних активізуватися та спричинити займання;

Оцінка ризиків вибуху

Необхідно провести оцінку ефективності та наявності 13 джерел займання, згідно ДСТУ EN 1127-1:

Гарячі поверхні;

Полум'я і гарячі гази (включаючи гарячі частинки);

Іскри механічного походження;

Електричне обладнання;

Блукаючі струми;

Статична електрика;

Блискавка;

Електромагнітні хвилі від 10^4 Гц до 3*10^12 Гц;

Електромагнітні хвилі від 3*10^12 Гц до 3*10^15 Гц;

Іонізуюче випромінювання;

Ультразвук;

Адіабатичні стиснення і ударні хвилі;

Екзотермічні реакції, включаючи самозапалювання пилу.

А електричне обладнання необхідно перевірити на відповідність згідно ДСТУ EN IEC 60079-0.

Особливостей устатковання, використання речовин, виробничих процесів та технологій, можливості їх взаємодії;
Масштабів можливих наслідків.
Ризики вибуху повинні оцінюватися комплексно.

Необхідно провести аналіз вибухонебезпечності речовин які присутні в технологічному обладнанні:

Визначення фракційного складу матеріалу;

Хімічний аналіз;

Скринінговий тест;
- Згідно ДСТУ EN 80079-20-2 (Вибухонебезпечні середовища. Частина 20-2. Характеристики матеріалів. Методи випробування горючого пилу).
Мінімальна температура загоряння пилу MITDL та MITDС;
- Згідно ДСТУ EN 80079-20-2.
Мінімальна вибухонебезпечна концентрація LEL;
- Згідно ДСТУ EN 14034-3 (Визначення характеристик вибухонебезпечних пилових хмар. Частина 3. Визначення нижньої межі вибухонебезпечності LEL пилових хмар).
Визначення параметрів вибуху PMAX, dp/dt, KST;
- Згідно ДСТУ EN 14034-1 (Визначення характеристик вибухонебезпечних пилових хмар. Частина 1. Визначення максимального тиску спалаху (Рmах) пилових хмар); - Згідно ДСТУ EN 14034-2 (Визначення характеристик вибухонебезпечних пилових хмар. Частина 2. Визначення максимального ступеня зростання тиску спалаху (dp/dt)max пилових хмар).
Гранична концентрація кисню LOC;
- Згідно ДСТУ EN 14034-4 (Визначення характеристик вибуховості пилових хмар. Частина 4. Визначення граничної концентрації кисню (LОС) у пилових хмарах).
Мінімальна енергія займання хмари пилу MIE;
- Згідно ДСТУ EN 13821 (Потенційно вибухонебезпечні середовища. Запобігання та захист від вибуху. Визначення мінімальної енергії займання пилоповітряних сумішей).
Швидкість поширення вогню по шару пилу BZ;

Схильність до самозаймання;
- Згідно ДСТУ EN 15188 (Визначення спонтанного займання скупчення пилу).

Сам технологічний процес, кількість пилу яка виділяється в середині обладнання:

Оцінка проводиться в тісній співпраці з персоналом який експлуатує технологічне обладнання, для визначення об'єму та тривалості виділення пилу та відображається в "Звіті з вибухозахисту" у розділі "Класифікація вибухонебезпечних зон".

Та безпечність обладнання для експлуатації з присутніми матеріалами:

Оцінку повинен проводити кваліфікований інженер, з урахуванням можливих місць розповсюдження вибуху та наслідків руйнування обладнання. Оцінка відображається в "Звіті з вибухозахисту" у розділі "Оцінка технологічного обладнання".

ATEX аудит технологічного обладнання

Класифікація вибухонебезпечних зон

Визначення параметрів вибухонебезпечності пилу

2. Під час оцінювання ризиків загрози вибуху необхідно враховувати наявність місць, що з’єднані або можуть бути з’єднані через отвори з місцями, де може виникнути вибухонебезпечне середовище

Через можливість розповсюдження вибуху в суміжне обладнання чи приміщення через отвори, трубопроводи та самопливи, необхідно провести обширний розгляд кожної одиниці технологічного обладнання, щоб врахувати всі можливі ризики розповсюдження вибуху.

3. Загальні обов’язки

З метою забезпечення безпеки та здоров’я працівників з урахуванням основних принципів оцінки ризику та вимог глави 1 розділу II цих Мінімальних вимог роботодавець повинен:

У місцях, де може виникнути вибухонебезпечне середовище в таких кількостях, що може створити загрозу для безпеки та здоров’я працівників та інших осіб, забезпечити безпечне ведення робіт;
Під час знаходження працівників у місцях, де може виникнути вибухонебезпечне середовище, масштаб якого загрожує їх безпеці та здоров’ю, забезпечити відповідний нагляд за таким середовищем, а також за допомогою технічних засобів оцінювати ризики.

За результатами оцінки ризиків, роботодавець повинен визначити зони де присутній потенційно вибухонебезпечний пил, ефективні джерела займання та вжити всі заходи вказані в главі 1 розділу II.

4. Обов’язок щодо координації

1. Якщо на одному робочому місці перебувають працівники кількох підприємств, кожен роботодавець відповідає за всі підконтрольні йому дії.

Перед проведенням робіт підрядною організацією, працівники підрядника повинні бути проінформовані про правила проведення робіт та всі можливі ризики і наслідки вибуху. Співробітники підрядних організацій несуть власну відповідальність за безпечне проведення робіт та наслідки в разі вибуху при порушенні правил проведення робіт.

2. Роботодавець, який забезпечує робоче місце відповідно до законодавства та практики, повинен координувати виконання всіх заходів, що стосуються безпеки та здоров’я, а також у звіті щодо захисту від вибуху (далі – звіт), зазначеному в главі 6 розділу ІІ цих Мінімальних вимог, указати мету такої координації, заходи та процедури здійснення цих заходів.

У документі "Звіт з вибухозахисту" вказати усі присутні ризики вибуху та його наслідки, організаційні заходи з усунення джерел займання та вказати вжиті заходи з вибухозахисту технічного характеру.

5. Місця, де може виникнути вибухонебезпечне середовище

1. Роботодавець повинен класифікувати місця, де може виникнути вибухонебезпечне середовище, на зони відповідно до розділу III цих Мінімальних вимог.

Класифікація вибухонебезпечних зон

Необхідно провести класифікацію вибухонебезпечних зон згідно діючих стандартів, а результати класифікації відобразити у "Звіті з вибухозахисту" та на ATEX картах:

Класифікація газових вибухонебезпечних зон;
- Згідно ДСТУ EN 60079-10-1 (Вибухонебезпечні середовища. Частина 10-1. Класифікація зон. Середовища газові вибухонебезпечні).
Класифікація пилових вибухонебезпечних зон;
- Згідно ДСТУ EN 60079-10-2 (Вибухонебезпечна атмосфера. Частина 10-2. Класифікація зон. Вибухонебезпечні пилові середовища).

Більш детально розглянуто в "Частина 3: Роз'яснення Наказу №2259 - Класифікація місць, де можливе виникнення вибухонебезпечного середовища".

2. Роботодавець повинен забезпечити виконання вимог розділу IV цих Мінімальних вимог у місцях, де може виникнути вибухонебезпечне середовище.

Необхідно вжити всі заходи вказані в розділі IV:

Організаційні заходи;

Заходи щодо захисту від вибуху;

Критерії вибору обладнання та захисних систем.

Більш деталь буде розглянуто в "Частина 4: Роз'яснення Наказу №2259 - Загальні вимоги щодо створення безпечних умов праці".

3. На пунктах входу до місць, у яких існує небезпека виникнення вибухонебезпечного середовища, або на вхідних дверях приміщень з такими місцями необхідно розмістити
напис «Вибухонебезпечна зона класу «та попереджувальний знак для місць, у яких може виникнути вибухонебезпечне середовище, згідно з додатком до цього Порядку.

По результатам класифікації вибухонебезпечних зон, на пунктах входу до місця де присутня вибухонебезпечна зона, необхідно розмістити візуальні позначення, з ціллю інформування персоналу та розуміння правил поведінки в цій зоні.

6. Звіт щодо захисту від вибуху

1. Для виконання вимог, визначених у главі 2 цього розділу, роботодавець повинен забезпечити розроблення звіту та його своєчасний перегляд.

Необхідно комплексно оцінити всі можливі ризики, вірогідність та наслідки вибуху, та відобразити це у "Звіті з вибухозахисту", який також називають "Документація з вибухозахисту".

2. Звіт, зокрема, повинен містити:

Визначення та оцінку ризиків виникнення вибуху;
Перелік заходів відповідно до цих Мінімальних вимог, яких буде вжито;
Інформацію, що місця класифіковані за зонами відповідно до розділу III цих Мінімальних вимог;
Інформацію про визначені місця, до яких застосовуватимуться вимоги безпеки, передбачені в розділі IV цих Мінімальних вимог;
Інформацію про робоче місце та робоче обладнання, у тому числі пристрої попередження, що експлуатуються та обслуговуються з належним урахуванням безпеки;
Перелік заходів для безпечного використання робочого обладнання.

Звіт щодо захисту від вибуху

З повним змістом та розділами "Звіт з вибухозахисту" або "Документація з вибухозахисту", ви можете ознайомитись по посиланню.

3. Звіт повинен бути складений до початку виконання робіт і переглядатися в разі:

Якщо робоче місце, робоче обладнання або заходи щодо організації робіт зазнають суттєвих змін;
Розширення або переобладнання робочого місця.

Звіт з вибухозахисту потрібно розробити до початку запуску підприємства.
Якщо підприємство було запущене до вступу в силу цього наказу, необхідно розробити звіт з вибухозахисту та привести підприємство у відповідність Мінімальним вимогам протягом 3х років з дати набрання чинності цих мінімальних вимог.
Звіт з вибухозахисту повинен оновлюватись після кожного внесення суттєвих змін в технологію, таких як: встановлення нового обладнання, переміщення обладнання, використання продукту, параметри вибухонебезпечності якого не відображені в звіті.

4. Роботодавець може поєднати існуючі оцінки ризику виникнення вибуху, документи чи інші рівнозначні звіти, підготовлені відповідно до вимог інших нормативно-правових актів.

У різних точках світу по-різному називають документацію з вибухозахисту, але суть цієї документації залишається незмінною - зробити підприємство безпечним для персоналу, обладнання та зменшити можливі втрати.

Звіт із вибухозахисту

Україна - згідно з Наказом №2259

Explosion Protection Document (EPD)

Документ про захист від вибуху (ЄС - згідно з директивою 1999/92/EC)

Dust Hazard Analysis (DHA)

Аналіз пилової небезпеки (США - згідно з NFPA 652)

Якщо на підприємстві вже є документація з вибухозахисту розроблена згідно внутрішніх або міжнародних стандартів які по рівню захисту не нижчі ніж діючі, документація вважається рівнозначною, та розробляти новий "Звіт з вибухозахисту" непотрібно.

7. Спеціальні вимоги до робочого обладнання та робочих місць

1. Робоче обладнання, що експлуатується в місцях, у яких може виникнути вибухонебезпечне середовище, та яке вже використовується або вперше введено в дію на підприємстві до дати набрання чинності цими Мінімальними вимогами, починаючи з цієї дати повинно відповідати вимогам, викладеним у главах 1 і 2 розділу IV цих Мінімальних вимог.
2. Робоче обладнання, що експлуатується в місцях, у яких може виникнути вибухонебезпечне середовище, та яке вперше введено в експлуатацію на підприємстві після дати набрання чинності наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2023 року № 2259 «Про затвердження Мінімальних вимог щодо безпеки та здоров’я працівників, які потенційно зазнають ризику у вибухонебезпечних середовищах».

Обладнання яке встановлюється на підприємстві після вступу в силу Мінімальних вимог, повинно повністю відповідати вимогам викладеним в главах 1 і 2 розділу IV.

Обладнання яке вже експлуатується на підприємстві, повинно бути модернізоване у відповідності з мінімальними вимогами викладеними в главах 1 і 2 розділу IV.

Ключовий критерій відповідності, це наявність систем вибухозахисту.

Розривні мембрани скидання тиску вибуху

Гасник полум’я Flex

HRD система придушення вибуху

3. Робочі місця, що містять зони, де може виникнути вибухонебезпечне середовище, та
які вперше використовуються після дати набрання чинності цими Мінімальними вимогами,
повинні відповідати цим Мінімальним вимогам.

4. Робочі місця, що містять зони, де може виникнути вибухонебезпечне середовище, та
які вже використовувались до дати набрання чинності цими Мінімальними вимогами,
мають бути приведені у відповідність до цих Мінімальних вимог протягом трьох років з
дня набрання чинності цими Мінімальними вимогами.

Незалежно від дати введення робочого місця, його необхідно привести у відповідність мінімальним вимогам протягом трьох років з дати вступу в силу цих мінімальних вимог.

5. Якщо після дати набрання чинності цими Мінімальними вимогами на робочих місцях, які містять вибухонебезпечні середовища, здійснюються будь-які модифікації, розширення або реструктуризація, роботодавець повинен ужити необхідних заходів для забезпечення їх відповідності цим Мінімальним вимогам.

Будь які зміни в виробництві, повинні проводитись з урахуванням цих мінімальних вимог та бути обладнанні всіма необхідними заходами вибухозахисту.

Ознайомтесь з повним роз'ясненням Наказу №2259

Приклади вибухозахищеного обладнання у відповідності
Наказу №2259 (НПАОП 0.00-7.23-23)

Наші послуги та системи вибухозахисту

Системи вибухозахисту

Послуги з вибухозахисту

Розробимо індивідуальне технічне рішення
для вашого технологічного процесу

Вас також зацікавить

Роз’яснення – Наказ №2259: II Обов’язки роботодавців

Переклад ДСТУ CEN/TR 16829: Запобігання пожежі та вибуху. Захист для ковшових елеваторів

Вибухозахист норій

Захист від вибуху систем аспірації

Роз’яснення – Наказ №2259: I Загальні положення

Getman Bogdan — Thu, 01 Aug 2024 10:36:00 +0000

Частина 1: Роз'яснення
Наказ №2259: I Загальні положення

Затверджено: Наказ Міністерства економіки України 19 квітня 2023 року №2259.

Внесено в реєстр нормативно правових актів з охорони праці: НПАОП 0.00-7.23-23.

В цій статті ми зробимо роз’яснення Наказу Міністерства Економіки України №2259 від 19.04.2023, який внесено до реєстру нормативно правових актів з охорони праці (НПАОП 0.00-7.23-23).

Згідно Наказу №2259, розділу IV, глави 2, пункт 4: цех, обладнання системи та будь-які пов’язані пристрої можуть бути введені в експлуатацію тільки в тому випадку, коли у звіті з вибухозахисту зазначено, що вони відповідають “Технічному регламенту обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах”, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1055. Тобто для виконання вимог Наказу, цех, обладнання, системи захисту та допоміжні пристрої повинні відповідати вимогам Технічного регламенту.

Згідно Наказу Міністерства Економічного Розвитку і Торгівлі України від 30.01.2019 №124, пункт 1, був затверджений “Перелік національних стандартів, що ідентичні гармонізованим європейським стандартам та відповідність яким надає презумпцію відповідності обладнання та захисних систем вимогам Технічного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1055”. Отже для виконання вимог нормативно правового акту, при розробці рішень, проектуванні, виборі та виробництві обладнання, всі прийняті рішення повинні відповідати ДСТУ EN затвердженим згідно Наказу №124.

Весь перелік ДСТУ EN “прийнято як національний стандарт методом підтвердження за позначенням” на англійській мові, без перекладу. Через що у багатьох виникають складнощі з розумінням та виконанням вимог самого НПАОП 0.00-7.23-23, тому в даній статті ми напишемо роз’яснення, які краще допоможуть зрозуміти діючі вимоги з вибухозахисту та які саме ДСТУ EN допоможуть вам виконати вимоги нормативно правового акту з охорони праці.

Наказ Міністерства Економічного Розвитку і Торгівлі України №124, від 30.01.2019

Перелік національних стандартів, що ідентичні гармонізованим європейським стандартам та відповідність яким надає презумпцію відповідності обладнання та захисних систем вимогам Технічного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 №1055.

І. Загальні положення

1. Ці Мінімальні вимоги визначають механізм створення безпечних умов праці та застосовуються до виконання робіт працівниками, які потенційно можуть зазнавати впливу вибухонебезпечних середовищ.

Механізм створення безпечних умов праці, полягає в розробці "Звіт з вибухозахисту" та впровадженні його мінімальних вимог, який буде включати наступні кроки:

Визначення параметрів вибухонебезпечності матеріалу;

Дослідження технології виробництва;

Ідентифікація та классифікацяя вибухонебезпечних зон;

Ідентифікація джерел займання у вибухонебезпечних зонах;

Оцінка технологічного обладнання на відповідність чинним стандартам вибухозахисту;

Оцінка ймовірності вибуху та його наслідків;

Розробка та впровадження заходів організаційного характеру:

Навчання персоналу;

Впровадження посадових інструкцій;

Впровадження нарядів допуску для виконання робіт у вибухонебезпечних зонах;

Впровадження критеріїв вибору обладнання та стандарту безпеки процесів;

Стандарт самостійного контролю безпеки робочого місця.

Розробка та впровадження заходів технічного характеру:

Заходи запобігання виникненню вибухонебезпечного середовища: герметизація, аспірація, системи придушення пилу;

Заходи запобігання виникненню джерел займання;

Заходи зменшення шкідливого впливу вибуху: розривні мембрани, гасники полум'я, придушення вибуху, ізоляція вибуху.

Згідно Наказу №2259 (НПАОП 0.00-7.23-23), розділу IV, глави 2, пункт 4: цех, обладнання системи та будь-які пов’язані пристрої можуть бути введені в експлуатацію тільки в тому випадку, коли у звіті з вибухозахисту зазначено, що вони відповідають “Технічному регламенту обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах”, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1055.

2. Ці Мінімальні вимоги є обов’язковими для суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, працівники яких потенційно зазнають ризику у вибухонебезпечних средовищах.

Вимоги встановлені в НПАОП 0.00-7.23-23 є обов'язковими для всіх підприємств які зберігають та обробляють потенційно вибухонебезпечні матеріали.

Короткий перелік потенційно вибухонебезпечних матеріалів:

Зернові:

Пшениця, солод, зерно, ячмінь, соняшник, кукурудза, рапс, шрот ...

Харчові:

Цукор, мука, сухе молоко, какао, кава, чай, крохмаль, глютен, приправи, горіхи, ванілін, казеїн, білок ...

Пластик:

Поліпропілен, поліетилен, смола ...

Метали:

алюміній, бронза, Fe, магній ...

Інше:

Дерево, вігулля, торф, кокс, целюлоза, сірка ...

3. Ці Мінімальні вимоги розроблено на основі Директиви 1999/92/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 16 грудня 1999 року про мінімальні вимоги щодо покращення безпеки і захисту здоров’я працівників, що піддаються потенційній небезпеці у вибухонебезпечних середовищах (п’ятнадцята окрема Директива відповідно до частини першої статті 16 Директиви 89/391/ЄЕС).

4. Ці Мінімальні вимоги не поширюються на:

Приміщення закладів охорони здоров’я, де газоповітряні суміші використовуються для
лікування пацієнтів;
Експлуатацію приладів, що працюють на газоподібному паливі, на які поширюється дія
Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженому
постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2018 року № 814;
Виробництво, обіг, використання, зберігання та транспортування вибухових речовин
або хімічно нестабільних речовин;
Діяльність гірничодобувних підприємств, призначених для видобування твердої, рідкої чи газоподібної мінеральної речовини;
Використання наземних, водних та повітряних транспортних засобів, на які поширюються відповідні положення міжнародних угод (ADNR, ADR, ICAO, IMO, RID).
Транспортні засоби, призначені для використання у потенційно вибухонебезпечних середовищах, не виключаються із сфери дії цих Мінімальних вимог.

5. Ці Мінімальні вимоги не обмежують право роботодавця встановлювати більш жорсткі вимоги щодо безпеки та здоров’я працівників, які потенційно зазнають ризику у вибухонебезпечних середовищах.

За особистим бажанням, роботодавець може використовувати більш жорсткі заходи вибухозахисту ніж вказані "Мінімальні вимоги".
Також допускається внутрішнє впровадження вимог NFPA які є більш жорсткими ніж мінімальні вимоги вимоги НПАОП 0.00-7.23-23.

6. У цих Мінімальних вимогах терміни вживаються в таких значеннях:

Вибухонебезпечне середовище – суміш горючих речовин у формі газу, пари, туману чи пилу з повітрям у нормальних атмосферних умовах, у якій горіння після її займання поширюється на всю незгорілу суміш;
Нормальний режим роботи – режим, коли обладнання використовується в межах розрахункових параметрів.

Ознайомтесь з повним роз'ясненням Наказу №2259

Приклади вибухозахищеного обладнання у відповідності
Наказу №2259 (НПАОП 0.00-7.23-23)

Наші послуги та системи вибухозахисту

Системи вибухозахисту

Послуги з вибухозахисту

Розробимо індивідуальне технічне рішення
для вашого технологічного процесу

Вас також зацікавить

Роз’яснення – Наказ №2259: I Загальні положення

DSH system інноваційне рішення в боротьбі з пилом

Захист від вибуху систем аспірації

Роз’яснення – Наказ №2259: IV Загальні вимоги щодо створення безпечних умов праці

DSH system інноваційне рішення в боротьбі з пилом

Getman Bogdan — Tue, 09 Jul 2024 15:24:16 +0000

DSH system

Простий та ефективний метод безпилового навантаження

DSH system (Dust Suppresion Hopper) – бункер придушення пилу це інноваційна технологія безпилового завантаження сипучих матеріалів.

Немає необхідності в операторі, матеріал просто проходить через бункер та падає з висоти до 15 метрів без виділення пилу.

Бункер придушення пилу має світовий патент та захищений авторським правом у всіх куточках світу.

Компанія TBS INDUSTRY є офіційним дистриб’ютором DSH systems на території України, звертайтесь до нас за консультацією.

Бункер придушення пилу DSH

Як це працює

DSH бункер встановлюється під точкою подачі сипучих матеріалів, де він монтуэться над приймальною ємністю або зоною завантаження

Коли бункер наповнюється, рівень продукту підвищується, а пружини розтягуються, поступово відкриваючи зазор для контрольованого потоку продукту

Коли продукт проходить через бункер, унікальна конструкція DSH витісняє повітря та стискає продукт у суцільну колону, коли він виходить із бункера, створюючи ламінарний потік матеріалу

Ламінарний потік матеріалу падає практично без пилу з висоти до 15 метрів в приймальні ємності, що призводить до мінімального виділення пилу та втрати продукту.

Дослідіть можливості DSH в інтерактивній 3D моделі

Переваги DSH бункеру

Захист навколишнього середовища

Бункер придушення пилу допомагає піклуватися про навколишнє середовище, зменшуючи кількість шкідливого пилу, який зазвичай виділяється при навантаженні матеріалу. Завдяки бункеру безпилового завантаження який запобігає витоку пилу під час завантаження, ви покращете якість повітря та видимість на робочих майданчиках.

Менше обслуговування

Не маючи внутрішніх рухомих частин і потребуючи лише простого набору пружин для функціонування, наші DSH бункери не потребують електрики, гідравліки чи пневматики. Необхідно менше технічного обслуговування та ремонту, а будь-яке технічне обслуговування є простим і швидким завданням

Менше проблем із здоров’ям і безпекою

Зменшуючи кількість неконтрольованого пилу на робочому місці, DSH системи створюють більш здорове та безпечне середовище для працівників і гарантують виконання правил охорони здоров’я та безпеки щодо утворення та впливу пилу

Зменшення відходів і прибирання

Бункер придушення пилу утримує частинки пилу в самому матеріалі, що запобігає виходу пилу під час навантаження матеріалу. Це означає, що менше продукту втрачається під час завантаження, а також зменшує кількість відходів, забруднення та необхідності прибирання, пов’язаного з пилом

Переваги

Низька вартість

Порівняно з іншими технологіями, DSH є простим і недорогим рішенням величезної проблеми неконтрольованого пилу

Автономність

Не вимагає участі персоналу під час завантаження, оскільки бункер працює повністю автономно за допомогою системи пружин

Утиліти не потрібні

Стандартні моделі не потребують електрики, пневматики чи гідравліки для функціонування

Утилізація пилу не потрібна

DSH утримує пил у потоці матеріалу, усуваючи необхідність аспірації та утилізації пилу

Зменшує прибирання

DSH мінімізує виділення пилу, це означає, що територія, вантажівки, будівлі та прилеглі території залишаться чистими

Зменшення сервісу

Працюючи лише на простому наборі пружин, мінімальна кількість деталей потребує обслуговування або заміни

Зменшує небезпеку

Зменшує небезпеку для здоров’я працівників, навколишнього середовища і небезпеку вибуху пилу, одночасно допомагаючи виконувати вимоги щодо здоров’я та безпеки

Зберігає матеріал

DSH зменшує втрати матеріалу, тим самим збільшуючи прибутки

Типові застосування

Завантаження судна

DSH бункер можна використовувати для безпилового завантаження відкритих балкерних суден і барж у морському або внутрішньому порту. Ми встановили наші системи з поворотними, координатними, радіальними, лінійними та стаціонарними судновими навантажувачами, а також штабелерами.

Завантаження вантажівок

DSH можна використовувати для відкритого та закритого завантаження вантажівок і причепів. Автонавантажувачі DSH були встановлені на силосах, конвеєрних системах, самопливах. Зменшення пилу забезпечує чистоту транспортних засобів, навколишнього середовища та робить завантаження ефективніше.

Завантаження контейнерів

DSH можна використовувати для наповнення контейнерів, big-bag або бочок. Зводячи до мінімуму повітря та ущільнюючи продукт, ви збільшите місткість наповнення та позбавляєтеся часу, необхідного на ущільнення матеріалу. DSH також створює чистіше та безпечніше середовище для тих, хто працює поруч.

Матеріали

DSH бункери спеціально розроблені для зменшення та контролю пилу під час масового завантаження сухих гранульованих сипучих продуктів. Ми регулярно перевіряємо матеріали на придатність і ефективність в нашій лабораторії. Якщо вашого продукту немає в списку нижче, будь ласка, зв’яжіться з нами, ми завжди раді протестувати нові продукти.

Зерно та продукти харчування

Ячмінь
Висівки
Бролл
Канола
Кукурудза
Шрот
Насіння бавовни
Зерно
Корм (гранули)
Мальта
Глютен
Насіння ріпаку
Рис
Лушпиння
Сіль (столова)
Соя (боби, шрот, гранули, лушпиння)
Цукор
Соняшник (пеллети)
Чай
Пшениця

Мінерали та копалини

Гравій
Каолін
Вапняк
Магнезит
Мармурова пудра
Олівін
Сіль (велика, для видалення льоду)
Піски (різні)
Кремнієвий пісок
Деревина (пеллети)

Добрива

Боксити
Щебінь
Вугілля
DAP
Дикальцій-фосфатний доломіт (подрібнений)
Доломіт вапняний
Польовий шпат
Добрива
Кізерит
Вапно
MAP
Фосфат (гірська порода)
Калійні
Сульфат калію
Ревель А
Добриво RPR
Кальцинована сода
Сульфіт натрію
Сульфур
Суперфосфати
Сода
Сечовина

До - після

Розробимо індивідуальне технічне рішення
для вашого технологічного процесу

Вас також зацікавить

DSH system інноваційне рішення в боротьбі з пилом

Переклад ДСТУ CEN/TR 16829: Запобігання пожежі та вибуху. Захист для ковшових елеваторів

Переклад ДСТУ EN 14491-2017 Захисні вентильовані системи від пилового вибуху

Вибухозахист норій

4 методи ізоляції вибуху

Getman Bogdan — Tue, 09 Jul 2024 06:36:34 +0000

Методи ізоляції вибуху

Небезпека розповсюдження вибуху та доступні методи ізоляції

В світовій практиці небезпека розповсюдження вибуху надто недооцінена. Часто користувачі та виробники обладнання думають, якщо обладнання вибухозахищене одним зі стандартних методів:

Розривна мембрана скидання тиску вибуху;
Гасник полум’я;
Система придушення вибуху.

То технологія знаходиться в цілковитій безпеці але це хибна думка, так як забувають про наступні ризики:

Розповсюдження вибуху;
Вторинні вибухи;
Особливості підвищення сили вибуху з’єднаних корпусів.

Всі методики розрахунку та діючі стандарти з вибухозахисту розглядають одиницю обладнання як захист ізольованого об’єму, тобто з використанням системи ізоляції вибуху або враховують особливості підвищення сили вибуху в з’єднаних не ізольованих корпусах. Але на жаль часто встановленням системи ізоляції вибуху нехтують та розглядають не ізольовану одиницю обладнання як ізольовану, тобто таку де встановлена система ізоляції вибуху.

До чого призведе вибух в обладнанні без ізоляції?

Вибух в одній одиниці технологічного обладнання або ємності, навіть якщо на ній встановлена система вибухозахисту (з перерахованих вище), призведе до розповсюдження вибуху по всім приєднаним повітропроводам та самопливам.

Розповсюдження вибуху може призвести до наступних наслідків:

Травмування персоналу;
Вторинні вибухи в з’єднаному обладнанні;
Вторинні вибухи в приміщенні.

Вимоги законодавства та діючі стандарти систем ізоляції вибуху

Наказ Міністерства Економіки України №2259 від 19.04.2023 (НПАОП 0.00-7.23-23)

II. Обов’язки роботодавця,
1. Заходи безпеки та захист від вибухів.
... заходи повинні поєднуватися та/або доповнюватися заходами, спрямованими на обмеження поширення вибухів...
2. Заходи щодо захисту від вибуху
... якщо вибух все ж станеться, він буде контрольованим або його поширення буде мінімізоване та локалізоване в межах одного робочого місця та/або робочого обладнання.

Постанова Кабінету Міністрів України №1055, від 28.12.2016.

Додаток 2: СУТТЄВІ ВИМОГИ
1. Загальні вимоги до обладнання та захисних систем, призначених в потенційно вибухонебезпечних середовищах.
Принципи комплексної вибухобезпечності
1.1. Обладнання та захисні системи, призначені для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах (далі - обладнання та захисні системи), повинні проектуватися із застосуванням принципів комплексної вибухобезпечності, згідно з якими виробник повинен вживати заходів:
- до негайного зупинення та/або обмеження зони поширення полум’я та тиску вибуху до прийнятного безпечного рівня у разі, коли все ж таки виникає вибух, що може безпосередньо чи опосередковано загрожувати особам або залежно від обставин домашнім тваринам чи майну.

ДСТУ EN 15089 системи вибухоізоляційні

5 Вимоги до компонентів вибухоізоляції
5.1 Загальні положення
Щоб запобігти поширенню вибуху в захищеній установці по трубопроводу на іншу установку, необхідно вжити вибухоізоляційних заходів. Тому ізоляцію вибуху зазвичай встановлюють у трубу, яка з’єднує два корпуси. Ізоляція вибуху також може бути розташована відразу після обладнання, наприклад, роторний клапан під конусом фільтра або силосу. Оскільки вибухи, як правило, поширюються полум’ям, а не хвилями тиску, особливо важливо виявити, загасити або заблокувати цей фронт полум’я на ранній стадії, тобто ізолювати вибух.

ДСТУ EN 16447 клапани зворотні вибухозахищені

1 Область застосування
Цей європейський стандарт описує загальні вимоги до клапанів, що використовуються для захисту від вибуху пилу. Вибухоізоляційний клапан є захисною системою, яка запобігає поширенню вибуху пилу через з’єднувальні труби або повітроводи в інше обладнання або зони системи.

Ваше підприємство ефективно керує ризиками, пов'язаними з роботою з потенційно вибухонебезпечним продуктом, ви ознайомлені з вимогами чинного законодавства?
Роз’яснення Наказу №2259 – Обов’язки Роботодавців

З чого почати?
Роботодавець повинен виконувати всі вимоги, зазначені в Наказі від 19.04.2023 №2259. Це мінімальні вимоги безпеки праці та захисту здоров'я персоналу, які працюють на підприємствах з потенційно вибухонебезпечним продуктом. Роботодавець повинен дотримуватись вимог цього Наказу та застосовувати вказані заходи безпеки. Підприємство повинно мати «Звіт з вибухозахисту», в якому буде описано стратегію та внутрішні заходи захисту від вибуху.

Звіт щодо захисту від вибуху

Методи ізоляції вибуху

За механізмом дії, системи ізоляції вибуху поділяють на 2 основні типи:

Пасивна – захисна система, яка спрацьовує за рахунок тиску, що виникає внаслідок вибуху або сконструйована таким чином, що не пропускає через себе полум’я. Наприклад закриття заслінки зворотного клапану B-Flap за допомогою хвилі тиску або сконструйовані таким чином щоб не пропускати через себе полум’я та тиск, або зазори (MESG) між ротором і статором FlameProof роторного клапану, через які не може пройти вибух.

Активна – захисна система, яка за допомогою датчику стежить за початком вибуху в обладнанні (стрибок тиску або спалах), посилає сигнал на контролер, який посилає сигнал на активацію вибухозахисту, наприклад закриття заслінки Gatex або активацію хімічного HRD бар’єру.

Також системи вибухозахисту поділяють за принципом дії:

Механічна – ізолює розповсюдження вибуху механічним способом: закриття заслінки або завдяки MESG (Мінімальний Експериментальний Безпечний Зазор).

Хімічна – ізолює розповсюдження вибуху шляхом розпилення реагенту в трубопроводі.

№	Система ізоляції вибуху	Тип
1	Зворотній клапан B-Flap Ізоляція вибуху	Пасивна Механічна
2	HRD бар’єр Хімічна ізоляція вибуху	Активна Хімічна
3	Шибер Gatex Механічна ізоляція вибуху	Активна Механічна
4	Flame Proof роторний клапан Механічна ізоляція вибуху	Механічна Пасивна

1. Зворотній клапан B-Flap

Клапан ізоляції вибуху B-Flap - це механічний пристрій який спрацьовує за рахунок хвилі тиску вибуху. Хвиля тиску, яка поширюється швидше ніж полум'я, закриває заслінку всередині клапана, таким чином перешкоджаючи поширенню тиску та полум'я до з'єднаного технологічного обладнання.

Особливості:

Ізоляція вибуху металевого пилу
Встановлення за напрямком і проти напрямку потоку
Горизонтальне та вертикальне встановлення
Великий модельний ряд DN 100 – 800
Немає необхідності в електроживленні
Низькі втрати тиску
Простий монтаж і обслуговування
Механічне блокування під час спрацьовування

Для вибухозахисту:

Аспіраційні фільтри
Циклони
Пневматичний транспорт
Повітряні сепаратори

Варіанти встановлення

Приклади встановлення зворотного клапану ізоляції вибуху B-Flap

2. HRD бар'єр

Принцип роботи HRD системи ізоляції вибуху: контролер постійно оцінює показання оптичного датчика, встановленого на трубопроводі, на вході в ємність, у разі виявлення спалаху або стрибка тиску, контролер це реєструє та надсилає сигнал на активацію HRD балона, який через форсунку розпорошує всередині трубопроводу порошок, який ізолює поширення полум'я трубопроводом.

Компоненти HRD бар'єру:

Контроллер ComEx;
Датчик LumEx / DetEx;
HRD балон;
Телескопічна форсунка.

Особливості:

Швидкість реакції HRD бар’єру
Незалежне архівування даних
Гнучкість компонування компонентів
Висока надійність HRD бар’єру
HRD бар’єр придатний для обладнання з підвищеними санітарно-гігієнічними вимогами
Можливість встановити на обладнання з вібрацією і високими температурами

Для вибухозахисту:

Аспіраційні фільтри
Промислові пилососи
Силоси
Млини
Сушарки
Циклони
Транспортери
Бункери для зберігання порошків
Норії
Міксери
Дробарки
І інше промислове обладнання

Візуалізація ізоляції вибуху HRD бар'єром

Компоненти HRD бар'єру

Приклади встановлення HRD бар'єру

4. Шибер GatEx

Шибер GatEx це ефективне рішення для ізоляції вибуху в системах пневматичного транспорту. Під час вибуху шибер GatEx закривається та ізолює вибух в одній одиниці технологічного обладнання, захищаючи суміжне обладнання від поширення полум'я та тиску вибуху, які можуть призвести до ланцюгових реакцій вибуху.
Система характеризується надзвичайно швидкою дією засувки, яка закривається за мілісекунди.
Підходить для вибухозахисту систем розроблених для максимального тиску вибуху (Pmax).

Особливості:

Придатна для трубопроводів від DN 50
Максимальний робочий тиск до 21 бар
Закриття за мілісекунди
Коротка монтажна відстань
Може ізолювати вибух в двох напрямках

Для вибухозахисту:

Аспіраційні фільтри
Промислові пилососи
Циклони
Пневматичний транспорт

Варіанти застосування шиберу ізоляції вибуху GatEx

Приклади встановлення HRD бар'єру

4. Flame Proof роторний клапан

Роторний клапан сертифікований згідно ДСТУ EN 15089 служить пристроєм ізоляції вибуху в самопливі вивантаження матеріалу з ємності, що запобігає поширенню вибуху від ємності до приєднаного обладнання. Роторний клапан ізолює вибух завдяки тому, що корпус виготовлений з литої сталі з високою точністю проточки корпусу в якому обертається ротор, а сам ротор виготовлений з листової сталі. За рахунок цього забезпечується мінімальний зазор між корпусом і ротором (MESG), який у разі вибуху не пропускає через себе тиск та полум'я.

Особливості:

Застосовується тільки на самопливах
Максимальний робочий тиск до 4 бар
Коротка монтажна відстань
Може ізолювати вибух в двох напрямках

Для вибухозахисту:

Аспіраційні фільтри (вихід пилу)
Промислові пилососи
Циклони
Норії
Ємності / силоси

Приклади встановлення роторного клапану

Розробимо індивідуальне технічне рішення
для вашого технологічного процесу

обеспечение работы сепаратора

Вас також зацікавить

Вибухозахист норій

Роз’яснення – Наказ №2259: II Обов’язки роботодавців

Роз’яснення – Наказ №2259: III Класифікація місць, де можливе виникнення вибухонебезпечного середовища

Переклад ДСТУ CEN/TR 16829: Запобігання пожежі та вибуху. Захист для ковшових елеваторів

Система аспірації для якісної роботи сепаратора

Getman Bogdan — Tue, 23 Apr 2024 13:10:44 +0000

Огляд проекту

Промисловість: аграрна

Продукт:

зерно
солод
ячмінь

Проблема:

необхідність системи аспірації для роботи сепаратора
вибухонебезпечність

Технологічне обладнання:

сепаратор

Наші послуги та обладнання:

рукавні фільтр циклониТАМА CNSB-TI
роторні клапани
пусконалагоджувальні роботи

Деяке технологічне обладнання на елеваторі не може працювати без системи аспірації і від якості її роботи залежить якість роботи технологічного обладнання. Система аспірації сепаратора належить до систем процесної фільтрації і вимагає найвищої якості та надійності обладнання.

Нами було встановлено систему аспірації, яка забезпечила високу ефективність і якісну роботу сепаратора.

Застосовувані рішення та обладнання

Фільтрація: застосовуваний рукавний-фільтр циклон CNSB-TI, завдяки пресепарації циклонного типу забезпечує високу ефективність фільтрації і тривалий термін служби фільтрувальних елементів. Стабільний перепад тиску у фільтрі дав змогу забезпечити стабільність роботи сепаратора.

Продуктивність: система пресепарації циклонного типу і високоякісні фільтрувальні елементи забезпечують ступінь фільтрації 99,99% і викиди <10 мг/м3.

Безпека: система аспірації спроєктована в повній відповідності з чинними нормами вибухозахисту і гарантує безпеку в разі вибуху пилу.

Переваги

Фото реалізації

Фильтр Циклон

аспирация точек пересыпки

Аспирационный шкаф

аспирация завальных ям

узнать больше

Точечный фильтр

Телескопический рукав

Бункер подавления пыли DSH